Сторінка медичної сестри

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

«Щодо запобігання захворюваності на грип та інші ГРВЗ»

1. Під час високого ризику захворювання на ГРВЗ не відвідуйте місця, де можливе велике скупчення людей.

2. За можливості зведіть до мінімуму поїздки у громадському транспорті (автобуси, тролейбуси, метро тощо).

3. Остерігайтеся близького контакту з людьми, які мають симптоми грипу або інших ГРВЗ.

4. Часто мийте руки з милом. Якщо немає такої можливості, використовуйте спеціальні алкогольвмісні засоби для оброблення та знезараження рук.

5. Не торкайтесь слизових оболонок очей, носа, рота немитими руками.

6. При чханні та кашлі прикривайте рот одноразовою хустинкою. Забезпечте дитину такими хустинками.

7. Часто провітрюйте приміщення вдома та на роботі.

8. Уникайте поцілунків, обіймів, рукостискань тощо.

9. Не допускайте переохолодження або перегрівання організму.

10. Змащуйте слизові оболонки носа оксоліновою маззю.

11. Проводьте щоденне вологе прибирання кімнат.

12. Організовуйте собі та дитині повноцінне, вітамінізоване харчування з достатньою кількістю природних джерел вітаміну С (свіжі овочі та фрукти) та фітонцидів (часник, цибуля, імбир тощо).

13. При погіршенні самопочуття залишайтеся вдома, не займайтеся самолікуванням — викличте лікаря для обстеження та призначення ефективного лікування.

14. При появі ускладнень захворювання на грип у вас чи вашої дитини не зволікайте. Організуйте госпіталізацію з метою отримання кваліфікованої допомоги медиків.

ОСОБИСТА ГІГІЄНА ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

У людини ставлення до власного здоров'я формується з дитинства. Велике значення у збереженні та зміцненні здоров'я дитини має гігієнічне навчання та виховання. Це – обов’язок батьків.
Особиста гігієна - це догляд за своїм тілом та дотримання його в чистоті. Шкіра захищає тіло людини від хвороб. Коли дитина бігає, стрибає, їй стає жарко і на шкірі з'являються крапельки поту. Крім того, на шкірі є тонкий шар жиру, так званого шкірного сала. Якщо шкіру довго не мити, на ній накопичуються жир і піт, де і затримуються частки пилу. Так, шкіра стає брудною, грубою і перестає захищати тіло.
Щоранку діти повинні вмиватися: мити обличчя, руки, шию, вуха. Також необхідно робити це після прогулянок та увечері. Для процедури вмивання варто заздалегідь приготувати рушник і мило, за відсутності крана з водопровідною водою – кувшин або таз. Рушник слід вішати на гачок, а не накидати собі на шию чи плечі, бо на нього під час умивання потраплятимуть бризки води і він буде мокрим і брудним. Умиватися краще роздягненим до поясу або в трусиках та майці. Спочатку варто гарно вимити руки з милом під струменем води, але в жодному випадку не мити руки в ємності. Руки слід намилювати один-два рази з обох боків та між пальцями, потім добре змити мильну піну та перевірити чистоту нігтів. І лише тоді, уже чистими руками, мити обличчя, вуха та шию. Після вмивання необхідно витертися насухо чистим, сухим рушником, який в кожної дитини має бути особистим. Якщо дитина добре вмивалася, то рушник залишатиметься чистим.

Здорове харчування з дитинства

• Здорове харчування є запорукою здоров'я дитини. Пропонуючи дитині збалансоване меню, багате всіма необхідними для росту дитини харчовими речовинами, включаючи вітаміни і мінерали, Ви дбаєте не лише про її здоров'я зараз, але і закладаєте основу здорового способу життя в майбутньому.

Скільки і яких продуктів необхідно вживати дитині

• Потреба фізично здорової активної дитини дошкільного віку в енергії становить 1500-1700 ккал. Це по 60 г білків і жирів, 250 г вуглеводів в день. Не забувайте, що клітковина, що міститься в злаках, овочах і фруктах, також необхідна дошкільнику.

• Ви повинні пам'ятати про те, що частину своїх потреб в харчових речовинах дитина повинна задовольняти за рахунок молока і кисломолочних продуктів: вони не тільки містять корисні білки, жири і вітаміни, але і є найважливішими джерелами кальцію.

• Велика кількість в раціоні овочів і фруктів також необхідна умова здорового зростання. Тільки свіжі плоди можуть забезпечити безперебійне надходження в організм вітаміну С, багатьох мінералів і ріхноманітних біологічно активних сполук, що забезпечують здоров'я.

ПАМ’ЯТКА
Перша долікарська допомога
при забиттях

Забиття — це закриті пошкодження тканин і органів без істотного порушення їхньої структури, зазвичай спричинені ударом тупим предметом чи падінням. На місці забиттів, як правило, з’являються припухлість або крововилив (синець), зумовлені набряком прилеглих тканин і кровотечею з дрібних пошкоджених судин.
Послабити біль при незначних забиттях м’яких тканин допоможе холод. Бажано використовувати спеціальні гіпотермічні (охолоджувальні) пакети. У разі їх відсутності можна застосовувати підручні засоби: заморожені продукти з морозильної камери (попередньо обгорнувши їх тканиною), мокру ганчірку чи рушник, охолодити пошкоджене місце під струменем холодної води тощо.
При підозрі на складнішу травму (перелом, вивих, пошкодження внутрішніх органів тощо) перша долікарська допомога має відповідати тяжкості передбачуваної травми:
при порушенні цілісності шкіри накласти стерильну пов’язку;
у разі відшарування шкіри, при численних забиттях, забиттях суглобів, внутрішніх органів провести транспортну іммобілізацію (тимчасове фіксування травмованої ділянки на період транспортування до лікувального закладу);
при порушенні дихання чи серцевої діяльності негайно розпочати штучне дихання та масаж серця;
при підозрі на пошкодження внутрішніх органів потерпілому слід забезпечити спокій, заборонити вставати та ходити — переносити його можна лише на руках чи ношах.

Як почати загартування дітей.

Загартування як засіб підвищення захисних сил організму виникло ще за глибокої давнини. Практично у всіх країнах світу воно використовувалося як профілактичний засіб проти простуди та інших захворювань.

Загартування не лікує, а попереджає хвороби, підвищує опірність дитячого організму до різних подразників навколишнього середовища (протягам, перепадам температури і т. д.) і таких респіраторних захворювань, як грип, катар верхніх дихальних шляхів, ангіна, пневмонія. Малюк росте спокійнішим, емоційно урівноваженим, доброзичливим, добре спить і їсть, активно грає.

Починаючи загартування дитини, враховуйте деякі анатомо-фізіологічні особливості його організму. Терморегуляція у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку ще недостатньо розвинена у зв’язку з тим, що у них при малій масі тіла поверхня шкіри на 1 кг ваги в 2,4 рази більше, ніж у дорослого, а значить, і кількість поверхнево розташованих кровоносних судин теж збільшена, що і сприяє вищій тепловіддачі. Це загрожує в одних випадках швидким переохолодженням, в інших — перегрівом тіла.

Загартовувати дітей можна починати з самого народження незалежно від погодних умов день за днем протягом року, а потім продовжувати цей процес в ясельному, дошкільному і шкільному віці. Причому позитивного ефекту можна досягти тільки при суворому дотриманні наступних принципів: систематичність, поступовість і послідовність в проведенні процедур; індивідуальний підхід з урахуванням віку, фізичного розвитку, стану здоров’я і умов життя дитини; позитивне ставлення малюка до процедур, а також комплексне їх виконання.

Загартування свіжим повітрям і водою показане всім дітям. Думка, що його не можна проводити дітям ослабленим, із зниженим апетитом і неспокійним сном, помилкова.

Опромінювання прямими сонячними променями не рекомендується дітям, страждаючим анемією, з підвищеною нервовою збудливістю, в гострий період перебігу захворювання, страждаючим фотозалежною формою дерматиту, а при малярії, туберкульозі, захворюваннях щитовидної залози, серцево-судинної системи, розладах шлунково-кишкового тракту сонячні ванни взагалі протипоказані. У цих випадках допустимо опромінювання розсіяними сонячними променями. Страждаючі алергією діти охолоджуються значно швидше, ніж інші.

Гартувальні процедури не можна починати під час хвороби або відразу ж після одужання, коли організм дитини просто не в змозі осилити це навантаження. У зніжених, різко ослаблених дітей з блідою шкірою дуже швидко наступає переохолодження, тому для них знижувати температуру під час водних процедур треба обережно, а тіло після їх закінчення розтирати енергійніше. Краще почекати із загартовуванням в той період, коли малюк тільки недавно став відвідувати дитячу установу, оскільки його організм стає чутливішим до різкої зміни обстановки. Тривалі перерви знижують придбану стійкість до температурних дій. Якщо вашої старанності вистачило лише на 2-—3 місяці, а потім ви все закинули, знайте, що вироблена дитячим організмом реакція зникне дуже швидко — буквально протягом 5—7 днів.

Починати загартування необхідно з систематичного і ретельного провітрювання кімнати. У прохолодну погоду відкрийте кватирку або вікно і провітрюйте кімнату, поки повітря не охолодиться спочатку на 2° С, поступово знижуючи з часом його температуру на 5° С.

Незалежно від погодних умов дитячу кімнату потрібно провітрювати у обов’язковому порядку перед сном протягом 10—15 хвилин, а ще краще — привчати малюка спати при відкритій кватирці. Єдина обережність —- уникайте протягів.

Щоденні прогулянки на свіжому повітрі в будь-яку погоду повинні стати невід’ємною частиною режиму дня для кожної незалежно від віку. Вони сприяють підвищенню тонусу нервової і ендокринної систем організму, що росте, покращують процеси травлення, удосконалюють діяльність серцево- судинної і дихальної систем; у крові підвищується кількість еритроцитів і гемоглобіну.

Дитину, що народилася влітку, можна виносити «гуляти» з перших днів життя, якщо температура повітря не нижча +15° С. Якщо ж малюк з’явився на світ в холодну пору року, вперше його слід винести на вулицю на 3—4-м}’ тижні життя при температурі повітря не нижче мінус 5е С. До прогулянки таку дитину поступово привчають до холоду. Для цього її необхідно одягнути так, як перед виходом на вулицю або укласти в ліжечко у відкритої кватирки в перші дні не довше ніж на 10 хвилин, з часом збільшуючи тривалість процедури до 30—45 хвилин. Зимові прогулянки треба починати в ясні і тихі дні, а надалі — гуляти в будь-яку погоду.

Дуже корисний денний сон на відкритому повітрі: на балконі (лоджії) або в саду, добре провітреній кімнаті і при відкритій кватирці незалежно від пори року. У холодний час малюк повинен бути одягнений в байкову піжаму або сорочку, а влітку — в легку білизну з короткими рукавами.

Сильним гартуючим засобом для дітей є повітряні ванни, які можна проводити круглий рік. Вони готують організм до подальших процедур, наприклад, до гартування водою.

Ванни часткові І загальні.

Застосовувати їх можна дітям з двомісячного віку. Перші повітряні ванни немовля починає приймати вже в той момент, коли мати міняє йому пелюшки. В цьому випадку малюка можна залишити голим на 1—2 хвилини, але, граючи з ним, спонукати його до активних рухів. Треба дивитися, щоб в цей час тільце дитини залишалося рожевим і теплим. Оптимальною температурою при такій повітряній ванні е +22° С.

Через деякий час тривалість ванни для нього може бути збільшена з 1 —2 (2—3 рази на день) до 10—15 хвилин (4 рази на день). Повітряні ванни для дітей старше за рік призначають при температурі повітря не нижче +20° С, з поступовим її зниженням до +18* С. Перші повітряні ванни проводять 3—5 хвилин, збільшуючи їх тривалість до 45—60 хвилин.

Не можна приймати повітряні ванни до ознобу. При перших же ознаках переохолодження (поява «гусячої шкіри», тремтіння губ або млявості повітряну ванну треба припинити і швидко зігріти дитину.

Водні процедури у будь-якому вигляді дають найбільш ефективну загальнозміцнюючу дію на дитячий організм.

Гартування цього типу краще починати влітку, коли тепла погода оберігає слабкий організм від дуже швидкого переохолодження. Обтирання можна починати з п’ятимісячного віку. Це дуже ніжна і найбільш проста водна процедура. Малюків меншого віку потрібно заздалегідь підготувати до вологого обтирання. Відразу ж після закінчення обтирання якої-небудь частини тіла розітріть її сухим рушником до легкого почервоніння і лише потім можете приступити до обтирання наступної ділянки. Вся процедура не повинна тривати більше 5 хвилин. Починають обтирання водою, підігрітою +35°…+36°С, через кожні 5—7 днів її знижують на 1 °С і доводять для малюків першого року життя до +28°.. .+30°С.

До обливань однорічної дитини приступають після попередньої його підготовки обтиранням, яку проводять протягом 2—3 тижнів. Початкова тривалість цієї процедури — від ЗО секунд до 1,5 хвилини, при цьому голову малюка змочувати не рекомендується, оскільки навіть при найретельнішому її витиранні волосся якийсь час залишається мокрим, що може стати причиною сильного переохолодження тіла. Після закінчення обливання дитину необхідно відразу ж витерти рушником і розтерти тіло до легкого почервоніння.

Душ дитина може приймати не раніше ніж з 1,5 року і в тій же послідовності, що і під час обливання.

Дітям також корисні ранкове вмивання та полоскання горла. При умиванні температура води змінюється залежно від віку дітей і ступені їх загартованості: для однорічних — +20*…+25*С, для більш старших — +16*. ..+ 18* С. Дошкілят бажано привчати умиватися водою кімнатної температури, а школярів — холодною водою з-під крана.

Грип

Грип – це вірусне захворювання, що розпочинається раптово і бурхливо, супроводжується лихоманкою, головними, м’язовими, суглобним болями, підвищеною температурою.

Інфікуватися можна не тільки при чханні і кашлі хворого та користуючись його речами, але й перебуваючи в приміщенні чи транспорті, де нещодавно знаходився хворий.

Хвороба перемагає тих, у кого недостатньо сильний імунітет. Тому, щоб не захворіти на грип у період епідемічного підвищення цього захворювання, слід вдаватися до ефективних профілактичних заходів:

1. зробити щеплення від грипу у поліклініках за місцем проживання;

2. звести до мінімуму відвідування місць з масовим перебуванням людей;

3. перед виходом з дому треба змазувати слизові оболонки носа 0,25% оксоліновою маззю;

4. використовувати марлеву (4 шарову) маску для захисту рота і носа під час перебування в транспорті та при спілкуванні з людьми;

5. провітрювати якомога частіше приміщення та проводити вологе прибирання;

6. часто та ретельно мити руки з милом або використовувати вологі серветки, що містять у своєму складі спирт.

Грип небезпечний своїми ускладненнями: запаленнями легенів, середнього вуха, гайморових пазух, бронхітами, враженням нирок, мозку, серця та інших органів. Він особливо небезпечний для дітей, людей похилого віку, хронічно хворих.

Якщо ви захворіли, необхідно залишитися вдома, негайно викликати лікаря та дотримувати всі його рекомендації.

Обов’язково ізолюйте хворого від інших членів сім’ї, виділіть йому окремий посуд та речі особистої гігієни.

Розбився термометр. Що робити?

Ртуть дуже небезпечна. Потрапити в організм вона може двома шляхами: через травний тракт або дихальні шляхи. Результат – ртутне отруєння, перебіг якого може бути тривалим і без якихось загальних симптомів. Дратівливість, нудота, схуднення. Подумаєш, з ким не буває…

Проте це отруєння повільно, але точно підкрадається до найважливішою ділянки нашого організму – центральної нервової системи та нирок. А тому, розбивши термометр, пам’ятайте основне: прибирати ртуть треба ретельно і швидко.

Перед збиранням ртуті одягніть гумові рукавички: речовина не повинна торкатися оголених ділянок шкіри.
Локалізуйте місце аварії. Ртуть прилипає до поверхонь, її легко можна рознести на підошвах взуття по інших приміщеннях.
Максимально ретельно зберіть ртуть і всі частинки термометра в скляну посудину з холодною водою, щільно закрийте кришкою. Вода потрібна для того, щоб ртуть не випаровувалася. Банку тримайте далеко від нагрівальних приладів.
Дрібні крапельки можна зібрати за допомогою шприца, гумової груші, двох аркушів паперу, лейкопластиру, скотчу, мокрої газети.
Банку слід передати фахівцям служби «101».
Відчиніть вікна та провітріть приміщення. Якщо десь залишилося якісь випари, нехай вони вивітрюються.
Місце розливу ртуті обробіть концентрованим розчином марганцівки або хлорного вапна. Це окислить ртуть. Якщо їх удома немає, можна приготувати гарячий мильно-содовий розчин: 30 грамів соди, 40 грамів тертого мила на літр води.

Чого робити не можна:

Викидати розбитий термометр у сміттєпровід. Два грами ртуті здатні забруднити шість тисяч кубометрів повітря.
Не можна підмітати ртуть віником: жорсткі його прутики подрібнюють отруйні кульки на пил.
Не можна збирати ртуть із допомогою пилососа: повітря полегшує випаровування рідкого металу. До того ж пилосос після цього доведеться відразу ж викинути.
У жодному разі не можна створювати протягу до того, як ви зібрали ртуть, інакше блискучі кульки розлетяться по всій кімнаті.
Не можна прати одяг і взуття, які контактували з ртуттю, у машині. Цей одяг найкраще викинути.
Не можна спускати ртуть у каналізацію. Вона має власність осідати в каналізаційних трубах. До речі, витягти ртуть із каналізації – неймовірно складно.

До речі, сполуки ртуті є в різних технічних пристроях. Наприклад, у лампах денного світла, батарейках, деяких фарбах. Будьте обережні.

Кір. Пам’ятка для батьків!

Кір – це гостре інфекційне захворювання, яке належить до найпоширеніших хвороб світу.

Найбільш хворіють на кір в холодну пору року. Поширенню кору сприяє те, що інфікований не відчуває хвороби у перші дні до появи відчутних її ознак і стає вірусоносієм.

Хвороба виникає раптово, гостро з високою температурою, кашлем, нежитем, кон’юнктивітом, головним болем, характерним висипом на шкірі. Дуже небезпечна для маленьких дітей. Якщо дитині ще немає двох років, хвороба часто супроводжується важкими та небезпечними для життя легеневими ускладненнями.

Джерело інфекції – хвора людина. Інфекція передається повітряно-крапельним шляхом під час безпосереднього контакту (розмова, кашель, чхання) і, що дуже небезпечно, – хвора дитина є заразною за 4-5 днів до появи висипу на шкірі, тобто ще в інкубаційному періоді. Через третіх осіб, іграшки та навколишні предмети інфекція не передається, бо вірус дуже нестійкий у навколишньому середовищі: швидко гине під впливом сонячного проміння та дезінфікуючих речовин.

Інкубаційний період 18-21 доба. Кір – починається як звичайне гостре респіраторно-вірусне захворювання (кашель, нежить, підвищення температури, загальне нездужання). На третю – четверту добу в роті на слизовій оболонці щік, на рівні кутніх зубів з’являється кілька червоно-фіолетових плям навколо дрібненьких білих горбочків – на зразок манної крупи. Горло яскраво-червоне, а на м’якому піднебінні спостерігаються маленькі цяточки крововиливів. Загальний стан погіршується, дитина стає сонливою, не хоче їсти, старші діти скаржаться на головний біль та біль у м’язах.

Протягом наступної доби з’являються висипання, характер яких є дуже важливим для діагностики всієї інфекції. Це яскраві плямки неправильної форми, які часом зливаються (між плямами завжди є ділянки здорової шкіри), а під час натискування зникають, на дотик дещо випуклі і оксамитові. Починаються висипання спершу за вухами, на обличчі та шиї. Наступного дня поширюються по всьому тілу, на кінцівки аж до пальців. До речі, під час кору на сідницях висипань не буває, що також є важливою ознакою, аби відрізнити кір від краснухи.

Висипання триває 5-6 діб, після чого починає зникати у тому ж порядку (з обличчя до низу).На місцях висипань залишається коричнева пігментація, яка потім зникає завдяки злущуванню. Під час злущування шкіра хворого наче вкрита пудрою. Температура падає на 4-5 день після появи висипання, стан поліпшується, зникає нежить. Але кашель залишається довше внаслідок глибокого вірусного запалення слизової оболонки трахеї. Допоможуть мікстури або настої трав (відхаркувальні та заспокійливі – для дітей, схильних до судом).Рекомендовано: ліжковий режим, трохи підкислене пиття (морси, соки), їжа рідка, тепла, багата на вітаміни, годування за апетитом, туалет слизових оболонок (промивання очей, носових ходів, полоскання ротової порожнини).

Хворому необхідно перебувати весь час під наглядом лікаря для запобігання та своєчасної діагностики ускладнень (іноді – дуже важких). Після кору захисні сили організму, особливо маленької дитини (до 2 років), різко знижуються, тому мікробні інфекції набувають важких форм. Можна підозрювати ускладнення якщо: лихоманка утримується або з’являється повторно, після того як температура знижувалася до норми протягом 2-3 діб; після того, як висипання почали зникати, дитина залишається млявою і відмовляється від їжі; дитина скаржиться на біль у вухах або головний біль.

Звичайно захворювання на кір триває 10-15 днів і при відсутності ускладнень закінчується одуженням.

Як правило, другий раз ця хвороба людину не вражає.

Якщо дитина, що була щеплена, усе ж захворіє, вона переносить кір значно легше, ніж нещеплена. Хвороба проходить без небезпечних ускладнень.

Вітрянка (вона ж - вітряна віспа) - це інфекційне високозаразне захворювання, переважним чином вражає дітей. Вітрянка, симптоми якої характеризуються, насамперед, появою бульбашкового висипу, між тим, може бути діагностована і у дорослих, особливо у тому випадку, якщо не були зроблені відповідні щеплення.

Загальний опис

Збудником захворювання є вірус, що відноситься до сімейства герпесвірусів (Варіцелла Зостер або інакше - герпес Зостер). Цей вірус, опиняючись в умовах зовнішнього середовища, досить швидко гине (буквально в період десяти хвилин). Враховуючи таку його особливість, можна визначити, що виключається можливість зараження вітрянкою через ті предмети, які використовував хвора людина, як виключається можливість зараження через третіх осіб. Відповідно, нагрівання, УФ-опромінення, сонячне світло і іншого типу фактори впливу стають згубними для вірусу.

Для здорових дітей вітрянка в більшості випадків її виникнення не є серйозним захворюванням. Цього, однак, не сказати про даному захворюванні у дорослих людей, вагітних жінок і новонароджених немовлят, у підлітків та у тих осіб, для яких актуальне імунодефіцит тієї чи іншої специфіки (в деяких випадках це можливо після трансплантації органів і при актуальною ВІЛ-інфекції, значно частіше - при зниженому імунітеті, на тлі акліматизації або після серйозного стресу). Що примітно, при імунодефіциті можливими є ситуації навіть з повторним зараженням вітрянкою.

Висип при вітряній віспі заживає без слідів, тому як шкірні поразки висипом поширюються без підняття шару епідермісу. Між тим, розчісування висипки (пошкодження паросткового шару) може стати причиною утворення атрофічного рубця (рубців).

В якості джерела інфекції виступає занедужав вітрянкою людина, він, в свою чергу, є епідеміологічну небезпеку з завершення інкубаційного періоду і аж до того моменту перебігу захворювання, під час якого починають відпадати скоринки. Поширення збудника здійснюється повітряно-крапельним шляхом, в найбільшою мірою схильні до захворювання діти від шести місяців до семи років. І хоча вітрянка, як ми вже зазначили, зустрічається і у дорослих, захворюваність серед них не настільки часта, що пояснюється переважно тим, що ними це захворювання, як правило, переноситься в дитинстві.

Щодо сприйнятливість до вітряної віспи вказується абсолютна цифра, тобто - 100%. Хворі з цим захворюванням стають заразними в рамках періоду 24 годин до моменту появи у них висипки, після чого вони залишаються такими в період строку п'яти днів після реєстрації на шкірі останнього з елементів висипань, властивих цьому захворюванню. Виділення вірусу в навколишнє середовище відбувається через вміст пухирців, з'являються на слизових і шкірі у хворої людини. Вже струм повітря забезпечує поширення інфекції на значні відстані при подальшому зараженні, яке можливо навіть в результаті незначного побіжного контакту з ним.

Найбільша активність в епідеміологічному плані наголошується в період осені/зими, зростання захворюваності також збільшується в рамках періоду кожні 4-6 років. Найчастіше хворіють діти у віці 5-9 років, новонароджені на 2-3 місяці життя хворіють рідко, що пов'язано з наявністю у них материнських антитіл.

Особливості перебігу захворювання

В якості вхідних воріт для інфекції виступає слизова оболонка верхніх дихальних шляхів. Протягом вітрянки можна розбити на кілька основних етапів.

Зараження, інкубаційний період. Відбувається потрапляння вірусу в організм з паралельною його фіксацією в рамках слизової верхніх дихальних шляхів при одночасному його накопиченні тут і розмноженні. Вітрянка, інкубаційний період (симптоми на даному етапі відсутні) якої триває близько двох тижнів, характеризується також незаразностью хворої людини.
Перші симптоми вітрянки. Відбувається поступове проникнення в кров вірус вітрянки, після чого, при досягненні достатньої його кількості в ній, формується реакція з боку імунної системи самого організму на адресу чужорідного вторгнення. Цей період може супроводжуватись підвищенням температури, появою головного болю та слабкості, а також болі в області попереку. Що стосується основного симптому захворювання, що проявляється, як ми вже виділяли спочатку, у вигляді висипу, то в рамках розглянутого періоду про нього говорити поки рано. Тривалість прояву перших симптомів вітрянки складає близько 1-2 днів, і саме з цього часу, тобто після завершення інкубаційного періоду і з моменту переходу до періоду перших симптомів, хвора людина стає заразним для оточуючих.
Гостра (первинна) стадія. Струм крові забезпечує досягнення вірусом основних його цілей у вигляді нервових і шкірних клітин. Нерви поки не зазнають поразки, відбувається лише закріплення Варицеллы Зостер спинного мозку (точніше - його корінців). Що стосується шкіри, то тут симптоматика вже дає про себе знати, тобто з'являється характерний висип, що відбувається періодично, в період терміну наступних декількох днів (до тижня). В даному випадку висип виступає в якості прояву реакції з боку організму на ту діяльність, яку в ньому здійснює вірус вітрянки за його зосередженні в рамках шкірного покриву. Значно рідше висип при вітряній віспі на цій стадії виявляється малопомітною або непомітним чином, за рахунок чого значною мірою ускладнюється діагностування захворювання. Тут, аналогічно попередній стадії, хворий все також є заразним для оточуючих.
Стадія одужання. При нормальному стані імунної системи хворого на вітрянку, висипання, їй властиві, порядку зникають через 3-7 днів. Помітно поліпшується і в цілому самопочуття, завершується попередня, гостра стадія. Відповідно, з її завершенням настає період, при якому хворий стає незаразних для оточуючих, хоча вірус за рахунок його закріплення в нервових клітинах в них залишається назавжди.

9 найкорисніших продуктів для дітей

Всі ми хочемо, щоб наші дітки росли здоровими і активними, тому особливу увагу ми приділяємо їхньому харчуванню. У цій статті ви зможете дізнатися про те, які продукти дійсно потрібні вашій дитині і є найкориснішими для зростаючого дитячого організму.

1. Фрукти. Нарізане яблуко, груша або персик - це ідеальний перекус між прийомами їжі. Причому, чим більше кольорів, тим краще - кожен з природних барвників в овочах і фруктах несе в собі певну користь. Так, сині і фіолетові продукти (чорниця, баклажан) містять ресвератрол - потужний антиоксидант, який допомагає боротися з раком і серцево-судинними захворюваннями.

2. Овочі. Звичайно, не кожна дитина погодиться поїдати овочі в необхідній кількості і різноманітності. Тут вам доведеться проявити фантазію і знайти спосіб годувати свою дитину овочами. Так, якщо малюк любить бутерброди, додавайте в них свіжі, сирі овочі між хлібом і м'ясом. Можете додавати сирі овочі і до других страв, викладаючи з них різні кумедні фігурки.
Не забутьте налягати і на зелененьке: шпинат, капусту, салати ромен і мангольд. У цих зелених листках міститься хлорофіл, який очищає кров і насичує її киснем. А це, у свою чергу, робить дитину більш витривалою і знижує загальний рівень втоми.

3.Горіхи. Вони є відмінним джерелом здорових жирів і енергії. Придумайте суміш горіхів, насіння і сухофруктів для своєї дитини - вона стане відмінним перекусом між обідом і вечерею, і подарує дитині більше сил.

4.Молоко. Як відомо, молоко незамінне для дитячого організму. Включаючи кальцій і вітаміни A, B, B2, C, молоко містить більше 200 органічних і мінеральних речовин, необхідних для здорового розвитку дитячого організму. Воно допомагає зміцнити зуби і ясна, запобігти багатьом захворюванням травної системи і навіть цукровому діабету!
Тільки мова йде саме про здорове молоко, яке не містить хімії та консервантів. Однак якщо ваша дитина погано реагує на натуральне молоко, і у неї з'являються алергічні реакції, перейдіть на якісне магазинне молочко. Можна купувати дитячі молочні продукти або шукати високоякісне молоко, яке є екологічно чистим продуктом.

5.Риба. Її дітки також не сильно люблять, але постарайтеся знайти ту рибу, яка сподобається вашій дитині. Лосось або тунець - найбільш смачні сорти, які також є відмінним джерелом білка і омега-3 жирних кислот.

6. Сир.Чи мажете ви його на бутерброди, чи додаєте в печені страви, або просто нарізуєте на тарілку, сир є ідеальним доповненням до раціону вашого малюка. Також до сиру можна подавати пшеничні крекери - такі канапки послужать дуже смачною закускою.

7.Цілісне зерно. Це найкраще джерело клітковини. Включіть в раціон дитини хліб і макарони з цілісних сортів пшениці, коричневий рис, вівсянку.

8.Бобові.Вони також є відмінним джерелом клітковини, білка і вуглеводів. Тому намагайтеся регулярно готувати дитині перші та другі страви, а також салати з квасолі.

9.Вода і чай. Ці напої є самими здоровими як для малят, так і для дорослих, особливо якщо брати чай без кофеїну. Намагайтеся замінювати ними солодкі газовані напої, в яких немає ніякої користі.

Чинники збереження зубів дитини здоровими

Фізичний розвиток і загартування. У разі формування у дитини неправильної статури формується неправильний прикус. Через це можуть виникнути різні захворювання зубів та ясен. Тож варто приділяти фізичному розвитку та загартуванню дитини багато уваги.

Активне жування. Однією із причин виникнення карієсу є те, що жувальний апарат сучасної людини має недостатнє навантаження через споживання м'якої їжі. Тож у раціон дитини обов'язково слід включати проварене м'ясо, овочі й фрукти, бажано сирі та тверді, час від часу учорашній хліб, зокрема його скоринки. Через певний час після споживання їжі корисно дитині з'їсти морквину, яблуко чи грушу. Це забезпечить самоочищення зубів від залишків їжі.

Раціональне харчування. Не менше двох-трьох разів на тиждень дитина має їсти м'ясо, рибу, особливо морську, щоденно — різні овочі, фрукти та молочні продукти. Споживання дитиною солодких і борошняних страв варто обмежити.

Обмеження у споживанні кондитерських виробів. Ліпше дозволити дитині з'їсти шоколадну цукерку, ніж льодяник або жувальну цукерку, які довго не розчиняються та створюють для зубів шкідливе солодке середовище. Після споживання цукерки або тістечка потрібно, аби дитина ретельно прополоскала рот.

Споліскування ротової порожнини. Варто привчати дитину споліскувати ротову порожнину одразу після вживання їжі, щоб запобігти розкладанню продуктів харчування у ротовій порожнині. Для цього слід використовувати лужну мінеральну воду або розчин харчової соди. Полоскати рот треба енергійно впродовж 2 хв.

Ретельне чищення зубів. Чистити зуби дітей варто привчати з трирічного віку. Після сніданку й перед сном зуби слід чистити зубною пастою, а після обіду — лише щіткою, споліскуючи ротову порожнину водою. Тривалість кожної процедури чищення зубів — 1-3 хв. Губну, щічну, язикову та піднебінну поверхні зубів очищають вертикальними рухами щіткою від шийки зубів до жувальної поверхні, не зачіпаючи при цьому краї ясен. Жувальну поверхню зубного ряду ліпше чистити коловими рухами щіткою. Ротову порожнину після чищення зубів слід ретельно прополоскати водою.

Застосування зубних паст. Зубні пасти використовують для підсилення очищувальної дії зубної щітки. Ліпше використовувати профілактичні зубні пасти для дітей, до складу яких входить кальцій.

Бережливе ставлення до зубів. Емаль зубів не витримує різкої зміни температури та ударів. А її ушкоджена поверхня легко стає місцем, звідки поглиблюється руйнування зуба. Тому потрібно уникати температурних перепадів. Так, слід стежити за тим, аби дитина не вживала одразу після гарячої їжі чи напоїв холодні, і навпаки. Необхідно пояснювати дитині шкідливість кусання зубами твердих предметів з металу чи пластмаси, адже емаль зубів при цьому може відколотися.

Дитячий одяг для сну

Сон — одна із найістотніших складових життя дитини, поруч із харчуванням, прогулянками, гігієнічними процедурами тощо. Тож батьки мають уважно поставитися до його організації. Зокрема, необхідно забезпечити для дитини оптимальний температурний режим у спальні та правильно дібрати одяг для сну (далі — одяг).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У кімнаті, де спить дитина, завжди має бути чисте, прохолодне, зволожене повітря. Для цього слід робити провітрювання та вологе прибирання. Бажана температура — +18… +20 °С (вона також може бути рекомендована як оптимальна для всієї родини).

Дотримуємося вимог

Одразу зазначимо, що суворих правил щодо вибору дитячого одягу для сну немає. Батькам необхідно орієнтуватися на середовище і на відчуття та вподобання самої дитини.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Основне правило для вибору одягу — тканина має бути натуральною, а виріб — якісно пошитим (аби не стирчали нитки, не дряпалися шви тощо). Найліпші тканини — бавовняні, адже вони чудово забезпечують повітро- і теплообмін та є гіпоалергенними (див. Додаток). Натомість обирати одяг із синтетичної тканини, навіть якщо вона на дотик здається м’якою і приємною, — не слід, адже він може подразнювати шкіру дитини, провокувати алергійні реакції.

Вимоги до одягу поділяють на споживчі та техніко-економічні. Споживчі охарактеризовані такими класами показників, як-от:

соціальні — довговічність, ремонтопридатність, доступна вартість тощо;

функціональні — відповідність цільовій функції (призначенню);

естетичні — раціональність форми, товарний вигляд, зовнішня привабливість тощо;

ергономічні — гігієнічність (колір і фактура тканини, запах, наявність грубих швів тощо), зручність у використанні (легкість надягання, носіння, знімання);

експлуатаційні — стабільність зберігання якості в експлуатації, надійність;

антропометричні — відповідність розмірів та форми предметів одягу тощо.

Техніко-економічні показники якості одягу характеризують ступінь технологічності конструкції одягу, витрати споживачів на його придбання та експлуатацію.

Які особливості бавовняних тканин слід враховувати, обираючи дитячий одяг для сну

Бавовна — найліпший матеріал для дитячої білизни, зокрема і для спального одягу. Бавовняні тканини практичні, гігієнічні, гіпоалергенні, добре пропускають повітря, поглинають зайву вологу. Одяг із бавовни забезпечує оптимальный мікроклімат на поверхні шкіри, навіть із підвищеною чутливістю. Дитячий одяг для сну виготовляють із різних видів бавовняних тканин, головне — аби матеріал був м’яким, комфортним і приємним на дотик. Перелічимо найпопулярніші з них.

Кулірка (кулірна гладь) — найтонший трикотаж, виготовлений на основі бавовни. Він добре тягнеться в ширину і майже не тягнеться в довжину, майже не мнеться, є доволі міцним. Одяг для сну, виготовлений з кулірки, ідеально підходить для спекотного літа.

Інтерлок — трикотажне полотно зі структурою «в резинку», гладке з обох сторін, стійке до деформації: після розтягування набуває колишньої форми, не дає усадку після прання.

Футер — щільний матеріал, у якого лицевий бік гладкий, а виворітний — із м’яким начосом (в основу вплетені додаткові виворітні нитки). Завдяки цьому матеріал приємний на дотик і теплий. Довговічний, міцний, еластичний, стійкий до витягування та появи ковтунців. Утім після прання може сісти, тож рекомендовано прати за температури не вище +40 °С.

Фланель — тканина з одно- або двостороннім начосом. Зберігає тепло майже так само добре, як вовна, але на відміну від неї м’яка, не колеться й не подразнює шкіру. Довговічна, утім після тривалого використання утворюються ковтунці. Певним недоліком можна вважати, що фланель довго сохне після прання.

Байка — найщільніший матеріал із підгрупи бавовняного трикотажу з начосом. Легка, м’яка, утім дуже тепла й довговічна. Ворс зовсім коротенький, не поділяється на окремі ворсинки, тому байка безпечна для маленьких дітей, яким подобається тягнути тканину до рота.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Дитячий одяг загалом має відповідати вимогам нормативних документів, а білизняний асортимент дитячого одягу, зокрема й для сну, підлягає обов’язковій сертифікації.

Насамперед необхідно, аби тканини для одягу мали високі ергономічні показники, позаяк шкіра дітей дуже ніжна. Тож тканина має бути приємною на дотик, не повинна електризуватися і викликати алергійну реакцію. ДСТУ ТОСТ 25296:2005 встановлює такі вимоги до гігієнічних показників дитячих білизняних виробів:

гігроскопічність не менше 9%

повітропроникність не менше 100 дм3/(м х с)

питомий поверхневий

електричний опір не більше 109-1011 Ом

вміст вільного формальдегіду не більше 75 мкг/г.

Що таке реакція Манту

Реакція Манту - це основний метод профілактичного обстеження дітей на туберкульоз, імунологічний тест, який показує, чи є в організмі туберкульозна інфекція.

Реакція Манту - це реакція організму на введення туберкуліну. У місці введення препарату в шкіру виникає специфічне запалення, викликане інфільтрацією лімфоцитами - специфічними клітинами крові, відповідальними за клітинний імунітет (на відміну від антитільної імунної відповіді, при якому основну роль відіграють білки-антитіла). Фрагменти мікобактерій як би притягують до себе лімфоцити з пролягають поблизу кровоносних судин шкіри. Але в гру вступають не всі лімфоцити, а тільки ті, що вже повністю або частково «знайомі» з паличкою Коха. Якщо організм вже мав шанс «познайомиться» з цієї мікобактерією туберкульозу, то таких лімфоцитів буде більше, запалення інтенсивніше, а реакція буде «позитивною» (є інфікування паличкою Коха). Природно, позитивна реакція означає, що запалення перевищує таке, що викликається самим уколом і якийсь діагностичний поріг. Вимірюючи лінійкою діаметр папули (запальної «бляшки» або «гудзички») можна оцінити напруженість імунітету до туберкульозної палички.

Строго кажучи, реакція організму на туберкулін є однією з різновидів алергії (бо туберкулін сам по собі не є повноцінним антигеном, але швидше за алергеном).

Перша Манту ставиться на рік

Щорічним обстеження за допомогою внутрішньошкірної проби Манту підлягають практично здорові діти і підлітки, починаючи з 12-місячного віку, незалежно від результатів попередньої проби.

Догляд за «гудзичком»

Після введення туберкуліну утворюється специфічне вибухне верхнього шару шкіри більш відоме як «гудзичок».

Неправильне поводження з місцем постановки проби може вплинути на результат реакції, а це не потрібно ні пацієнтові, ні лікареві. До моменту оцінки результатів не треба мазати гудзичок зеленкою, перекисом. Дуже важливо не допускати контакту місця проби з водою і іншими рідинами. Не потрібно заклеювати ранку лейкопластиром - під ним шкіра може потіти. Не допускайте того, щоб дитина розчісувала місце введення туберкуліну. Після оцінки результатів, якщо утворився гнійничок або виразка, її можна обробляти як будь-яку іншу ранку, із застосуванням всіх традиційних засобів.

Що може вплинути на реакцію Манту?

Реакція організму на туберкулін є однією з різновидів алергії. Саме тому наявні алергічні захворювання можуть впливати на результат проби Манту - це і харчова або медикаментозна алергія, і алергічний дерматит. На результат реакції можуть впливати недавно перенесені інфекції, хронічна патологія, імунітет до нетуберкульозні мікобактерії, вік. Не останню роль грають і інші супутні фактори: індивідуальні характеристики чутливості шкіри, фаза менструального циклу у дівчат, збалансованість харчування дитини. Навіть глисти сприяють позитивній реакції Манту. Вплив на результати проби роблять несприятливі екологічні фактори: підвищений радіаційний фон, шкідливі викиди хімічних виробництв.

На результати туберкулінодіагностики також можуть впливати різні порушення в методиці її проведення: транспортуванні і зберіганні туберкуліну, при застосуванні нестандартних і неякісного інструментарію, при погрішності в техніці постановки та читання реакцій Манту.

З урахуванням перерахованих вище факторів, в ізольованому вигляді, сама по собі позитивна реакція Манту не є 100% доказом інфікування туберкульозом.

Протипоказання до проведення проби Манту:

- шкірні захворювання

- гострі та хронічні інфекційні та соматичні захворювання в стадії загострення (проба Манту ставиться через 1 місяць після зникнення всіх клінічних симптомів або відразу після зняття карантину)

- алергічні стани

- епілепсія.

Не допускається проведення проби в тих колективах, де є карантин по дитячих інфекцій - проба Манту ставиться через 1 місяць після зникнення всіх клінічних симптомів або відразу після зняття карантину.

З огляду на те, що виробляється в результаті щеплень імунітет може вплинути на результат проби Манту, її постановка не повинні проводитися в один день з якими б то не було щепленнями. В іншому випадку збільшується ризик хибнопозитивних реакцій. У випадках, якщо з тих чи інших причин пробу Манту проводять не до, а після проведення різних профілактичних щеплень, туберкулінодіагностика повинна здійснюватися не раніше ніж через 1 місяць після щеплення.

Оцінка результатів

Після введення туберкуліну, на 2-3 день утворюється специфічне ущільнення шкіри. На вигляд це підноситься над шкірою, небагато почервоніла округла ділянка шкіри, від звичайного почервоніння на дотик відрізняється незначним ущільненням. Чим більше в організмі знають про туберкульозну паличку імунних клітин, тим більше буде розмір ущільнення.

Результат проби Манту оцінюють через 72 години. Починають із зовнішнього огляду місця введення туберкуліну. При цьому можна встановити відсутність реакції, гіперемію або інфільтрат. Необхідно вміти відрізняти інфільтрат від гіперемії. Для цього пальпаторно визначають товщину складки шкіри над здоровим ділянкою, потім - на місці введення туберкуліну. При інфільтраті шкірна складка потовщена в порівнянні зі здоровою ділянкою, при гіперемії однакова. Потім прозорою безбарвною міліметровою лінійкою вимірюють і реєструють поперечний (по відношенню до осі руки) розмір інфільтрату. Не допускається застосовувати для вимірювання термометр і інші «підручні матеріали» начебто міліметрового паперу і саморобних лінійок з рентгенівської плівки. Уважно простежте, щоб у відношенні вашої дитини не було допущено недбалого ставлення, і оцінка результатів проби проводилася фахівцем у добре освітленому приміщенні, суворо прозорою лінійкою!

Вимірюється тільки розмір ущільнення. Почервоніння навколо ущільнення не є ознакою імунітету до туберкульозу або інфікованості, однак воно реєструється, коли немає папули.

Реакція вважається:

- негативною - при повній відсутності ущільнення або при наявності тільки уколочной реакції (0-1 мм);

- сумнівною - при "гудзичку" розміром 2-4 мм і при почервонінні будь-якого розміру без ущільнення;

- позитивною - при наявності вираженого ущільнення діаметром 5 мм і більше. Слабо позитивними вважаються реакції з розміром "гудзички" 5-9 мм у діаметрі; середньої інтенсивності - 10-14 мм; вираженими - 15-16 мм;

дуже сильно вираженої в дітей і підлітків вважається реакція з діаметром ущільнення 17 мм і більше.

Як сформувати правильну поставу?

Яка постава у вашої дитини? Це дуже важливо, адже від цього залежить стан організму, його нормальне функціонування.

Виробленню правильної ходи сприяють такі вправи:

- утримання на голові мішечка з піском вагою 200-250 г;

- ходьба по дошці, покладеній на підлогу; по накресленій лінії, по лаві;

- присідання із збереженням правильної постави;

- піднімання на лаву (стільчик), сходження з неї.

Важливо умовою формування постави є добір меблів. Розміри меблів, на які можна орієнтуватися.

Розміри меблів відповідно до зросту дітей

Зріст дитини	СТІЛЕЦЬ			СТІЛ
Зріст дитини	висота сидіння	глибина сидіння	висота спинки	висота	ширина кришки
90-100	26	23	25	-	-
100- 110	28	27	27	52	50
110- 120	31	30	30	55	50

Крім того, зміцненню стопи й запобіганню плоскостопості сприяють такі вправи:

-ходьба босоніж по землі, піску, воді; ходьба на носках; ходьба на п’ятах;

-ходьба на зовнішній стороні стопи; ходьба по товстому шнуру; ходьба по ребристій дошці;

-ходьба по гімнастичній палиці вправо, вліво, вперед, назад із захопленням її ступнями;

-захоплення пальцями ніг шнура, кульки, палички, рушника.

Заходи профілактики ротавірусної інфекції в дошкільному закладі

Однією з найпоширеніших причин тяжкої діареї у дітей є ротавірусна інфекція (РВІ), яка призводить до зневоднення дитячого організму й інших, більш небезпечних наслідків. Характерними симптомами захворювання є підвищення температури тіла, блювання, понос.
Інфекція передається здебільшого фекально-оральним шляхом. Оскільки джерелом ротавірусу є хвора людина, захворювання поширюється через прямий контакт з нею, вживання в їжу інфікованих продуктів, а також через забруднені предмети побуту – іграшки, посуд, ручки дверей, білизну тощо. Профілактика РВІ у дошкільному навчальному закладі дуже важлива, адже від проінформованості працівників і батьків та їхнього свідомого ставлення до своїх обов’язків щодо забезпечення санітарно-гігієнічних норм залежить попередження спалахів РВІ серед дітей.
Збудник ротавірусу локалізується в кишковому тракті, він стійкий до дезінфікуючих засобів і низьких температур, а також дуже швидко поширюється. Отже, РВІ належить до захворювань, профілактикою яких є належне виконання санітарно-гігієнічних заходів.
У нашому дошкільному навчальному закладі проводять низку заходів для запобігання винекненню та розповсюдженню інфекційних захворювань. Особливу увагу приділяємо профілактиці РВІ серед працівників, які опосередковано та безпосередньо контактують з дітьми, зокрема працівників харчоблоку та помічників вихователів.
Також дуже важливо навчити дітей правил особистої гігієни та постійно стежити, щоб вони дотримувались цих правил, зокрема:
• мили руки безпосередньо перед та після прийому їжі, а також після відвідування туалетної кімнати;
• носили чистий одяг;
• користувалися лише власними предметами особистої гігієни – рушником, білизною, гребінцем тощо.
Звісно, у разі виявлення хворої дитини важливо вчасно надати їй медичну допомогу та ізолювати від дитячого колективу.

Як поповнити організм дитини вітамінами в зимово-весняний період?

У зимово-весняний період скорочується асортимент овочів і фруктів, немає свіжої зелені і ягід, а збережені овочі і плоди значно збіднюються вітамінами в процесі збереження. Наприклад, такий повсякденний продукт харчування, як картопля, містить дуже мало вітаміну С. Вже у грудні вміст його знижується наполовину і складає не більш 10мг у 100г. Крім того, вітамін С знищується в процесі варіння. Важливим джерелом вітаміну С в зимовий час є капуста. Гарної якості свіжа білокачанна капуста містить стільки ж вітамінів, скільки апельсини і лимони.

На відміну від картоплі, вона зберігає вітаміни майже без зниження протягом 7—8 місяців. У зимово-весняний період дітям дають салат зі свіжої або квашеної капусти. Правильно заквашена капуста з розсолом зберігає 70— 80 % вихідної кількості вітаміну С. Із самої провесни, як тільки з’явиться зелена цибуля, дітям дають його постійно в будь-який прийом їжі. Узимку її можна вирощувати у будинку на підвіконнях. Зелена цибуля містить 30—40 мг вітаміну С, 2 мг каротину, 1 мг вітаміну Е, 0,1 мг вітаміну В1 18 мкг фолиєвої кислоти. Він дуже багатий солями калію (259мг), заліза (1 мг) і перевершує всі овочі і фрукти по вмісту кальцію (100 мг). Цибуля — важливий компонент багатьох салатів. Багаті вітаміном С шипшина і чорна смородина. Їх необхідно заготовлювати для зими. Чорна смородина, перетерта з цукром, містить приблизно 80—100мг цього вітаміну. Дві чайні ложки забезпечать 80 % денної потреби у вітаміні С дитини 3—6 років. Це кількість смородини досить для готування склянки смачного напою, що краще дати в два прийоми до основного харчування. Відвари із шипшини в зимово-весняний період повинні обов’язково включатися в раціон дитячого харчування. Шипшина містить багато біофлавоноідів (вітамін Р), що в сполученні з вітаміном С представляє активний біологічний комплекс. Він містить у 100г їстівної частини: каротину (6,7 мг), вітаміну Е (4,3 мг), РР (1,5 мг), В1 (0,5 мг), а по вмісту вітаміну В2 (0,84 мг) перевершує всі овочі і плоди в 10—15 разів. Плоди шипшини дуже багаті залізом: у 100г свіжих плодів шипшини утримується 11,5мг заліза, у сухих — 28 мг. Склянка відвару шипшини (з 20г плодів) заповнює вітамінний склад раціону і збагачує його залізом (32 % добової потреби). Цінне джерело вітаміну С — цитрусові: апельсини 60 мг, грейпфрути — 45 мг, лимони — 40 мг мандарини — 38мг (у 100г їстівній частині). Вітамін С у них, як і в капусті, добре зберігається до весни. В усіх цих продуктах утримується і вітамін Р (рутин), що підвищує засвоюваність вітаміну С

Мед у харчуванні дітей

Мед здавна віднесений до неперевершених загально зміцнювальних і тонізуючих засобів при виснаженні, перевтомі, нервово-психічних навантаженнях, ослабленні організму після перенесених захворювань. Він корисний для людей будь-якого віку. Мед бджолиний квітковий, складається на 70—75 % з инвертного цукру (суміш глюкози і фруктози). Поряд з инвертним цукром у більшості медів утримується до 5 % сахарози, декстрини. Калорійність 100г меду дорівнює 308 к кал. Важлива складова частина меду — органічні кислоти і ферменти, фітонциди, антибіотики й інші біологічно активні речовини. Вітаміни в меді, за винятком фолієвой кислоти, утримуються в незначних кількостях. По вмісту мікроелементів у найбільш підходящій для організму формі мед серед продуктів харчування не має собі рівних. Найбільша кількість мікроелементів — у полифлерних медах, у збірних квіткових, коли нектар збирається з різних квітів. До складу меду входить близько 60 різних інгредієнтів. Регулярне споживання бджолиного меду в харчуванні сприяє імунобіологічній активності організму і стійкості до інфекційних захворювань, підвищенню кількості еритроцитів і гемоглобіну в крові. Дітям корисно давати мед з молоком, кефіром. Можна додавати його в киселі, компоти, фруктові пюре. Охоче їдять діти печені яблука з медом (мед додають до готових печених яблук). Доцільно використовувати мед з кислими по смаку соками, наприклад, лимонним або яблучним. У кислому середовищі його протимікробна дія виявляється найбільше сильно.

ЯКІ ВІТАМІНИ КОРИСНІ ДЛЯ ЗОРУ ДИТИНИ?

Велике значення для хорошого зору має повноцінне харчування, що включає, зокрема, достатню кількість вітамінів, особливо В і А. Вітамін В міститься в таких продуктах, як печінка, оселедець, жовток яєць, вершкове масло.Вітамін А є компонентом зорового пурпуру (родопсин), який входить до складу паличок, що забезпечують так званий сутінковий зір, беруть здасть в біохімічних процесах ока. При його нестачі уповільнюється ріст організму, порушується гострота зору, підвищується захворюваність верхніх дихальних шляхів, шкіра обличчя і рук втрачає еластичність, стає шершавою, схильною до запальних процесів. Вітамін А міститься у вершковому маслі, молоці, яєчному жовтку, печінці. Він може також утворюватися в організмі з провітаміну А — каротину, який входить до складу рослинних продуктів: моркви, томату, хурми, шипшини, салату тощо.

Як запобігти харчовим отруєнням

(пам’ятка для батьків)

Щоб запобігти інфекційним захворюванням та харчовим отруєнням, дотримуйтесь таких простих правил:

- ретельно мийте усі овочі і фрукти перед тим, як подавати до столу сирими;

- мийте руки з милом перед приготуванням їжі;

-прищеплюйте дитині любов до чистоти. Привчайте її мити руки з милом перед вживанням їжі, після відвідування туалету, повернення з прогулянки;

-не зберігайте разом продукти, що їдять сирими, і ті, що підлягають кулінарній обробці;

-ніколи не кладіть бутерброди, пиріжки, сир, ковбасу, печиво у пакет, де побували овочі, фрукти, ягоди чи яйця, навіть якщо цей пакет здається абсолютно чистим;

-дбайте про те, щоб їжа для дитини була щойно приготованою, свіжою. Не готуйте їжу «із запасом»;

-не купуйте продукти, якщо не впевнені у їхній якості, з простроченими термінами зберігання, пошкодженою упаковкою. Дотримуйтесь умов та строків зберігання продукту, зазначених на його упаковці;

-не купуйте продукти харчування на стихійних базарах. Ви маєте право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продуктів;

-не вживайте незнайомі гриби, ягоди, трави. Смертельно небезпечними можуть бути старі або зіпсовані гриби. Не готуйте страви з грибів дітям;

- не беріть у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують зберігання у холоді);

-не використовуйте для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з річок, озер, незнайомих підземних джерел.

5 основних речей, які мають знати батьки про коронавірусну інфекцію COVID-19 та про те, як реагувати, щоб убезпечити свою родину від хвороби. Про це розповідають Міністерство освіти і науки України разом з Міністерством охорони здоров’я.

"Уряд оголосив загальнонаціональний карантин. Однак ми розуміємо, що просто не ходити до школи чи іншого закладу освіти – недостатньо. Важливо, щоб батьки знали, як діяти в ситуації карантину та від чого берегти дітей. Тому така інформація зараз дуже потрібна", – розповіла заступниця Міністра освіти і науки України Любомира Мандзій.

ПЕРШЕ. Інфекція передається переважно повітряно-крапельним шляхом від зараженої людини або через дотик до забруднених поверхонь

ЩО РОБИТИ:

попросити дітей не підходити ближче ніж на 1 метр до людей, що кашляють, чхають або мають жар
нагадувати дітям про обов’язкове миття рук перед прийомом їжі та після відвідування вбиральні (мити руки потрібно щонайменше 20 секунд або використовувати дезінфекційні засоби для рук)
попросити дітей утриматися від прийому їжі з загальних упаковок або посуду (горішки, чіпси, печиво та інші снеки), куди багато людей занурюють руки
просити дітей уникати привітальних обіймів і рукостискань, поки епідеміологічна ситуація не стабілізується
посилити вимоги до вологого прибирання приміщень, очищення та дезінфекції об’єктів, яких торкається велика кількість людей, провітрювати приміщення
важливо уникати місць масового скупчення людей

ДРУГЕ. Симптоми інфекції: кашель, біль у горлі, риніт, лихоманка, утруднене дихання, сухий кашель, чхання, біль у грудині; у деяких випадках – діарея або кон'юнктивіт. У складних випадках інфекція може викликати пневмонію. У деяких випадках ця хвороба може бути смертельною, однак переважно це відбувається з людьми середнього чи похилого віку, що мають супутні захворювання

ЩО РОБИТИ:

у разі підвищеної температури дитина має залишитися вдома до повного одужання та одразу отримати консультацію сімейного лікаря.

ТРЕТЄ. Як правильно поводити себе в умовах поширення вірусу?

Мити руки щонайменше 20 секунд або використовувати дезінфекційні засоби для рук.
Під час кашлю або чхання прикривати рот і ніс паперовою хустинкою, яку потім необхідно викинути; чхати також правильно у згин ліктя.
Не підходити ближче ніж на 1 метр до людей, що кашляють, чхають або мають жар, уникати будь-якого тісного контакту з ними.
Не споживати сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження.

ЧЕТВЕРТЕ. Маски не допомагають убезпечити себе від вірусу, вони допомагають лише в тому разі, коли маску носить хвора людина.

П’ЯТЕ. Наразі не існує жодних ліків для лікування чи запобігання коронавірусу. Будь-які пропозиції в Інтернеті про вакцини чи ліки – неправда.

Що може допомогти Вам захистити себе та інших від зараження COVID-19?

Ось кілька важливих кроків для захисту себе і інших від зараження і поширення респіраторних захворювань (це стосується лише легких форм захворювання, при погіршенні стану обов'язково зверніться до свого сімейного лікаря/студентської поліклініки):

Тримайтеся подалі від інших людей, якщо ви захворіли або одягайте одноразову медичну маску

Не відвідуйте навчальні кімнати та тримайтесь на відстані не менше 2 м від інших осіб до повного одужання.
Якщо у вас є сусіди по кімнаті, подивіться, чи можуть вони залишитися в іншому гуртожитку або з друзями, поки ви не видужаєте.
Підтримуйте зв'язок з медичною службою для студентів, вашими викладачами і друзями по електронній пошті, в текстових повідомленнях або по телефону.
Багато відпочивайте.
Пийте багато рідини - мінеральна не газована вода, чай. Вірус не термостійкий і гине при температурі 26-27 градусів. Тому пийте більше гарячої води. Гаряча вода - не ліки, але вона корисна для здоров'я, ефективна при всіх вірусах.
Вірус COVID-19 досить великий за розміром (діаметр становить близько 400-500 нм), тому звичайна медична маска в принципі може його відфільтрувати. Якщо заражений чхає перед вами або пройде на відстані до 3 метрів від вас, зараза просто впаде на землю, літати не зможе.
Якщо вірус потрапив на поверхню металу, він проживе не менше 12 годин. Тому, якщо ви стикнулися з будь-якої металевої поверхнею, ретельно вимийте руки з милом.
Вірус може залишатися активним на тканини протягом 6-12 годин. Звичайний пральний порошок повинен вбити вірус. Зимовий одяг досить просушити на сонці, щоб убити вірус

Дотримуйтесь дистанції

Люди, хворі на респіраторні захворювання, можуть поширювати вірус на інших людей на відстань до 1 м.
Респіраторні захворювання, такі як грип чи COVID-19 дуже легко поширюються. Тримайтеся подалі від хворих людей.
У людей, які захворіли на респіраторну інфекцію, в т. ч. COVID-19, симптоми можуть бути відсутні. Вони можуть передати вірус іншим людям, навіть не знаючи, що вони хворі.
Намагайтеся не ділитися посудом із захворілими особами.
Уникайте місць, де збираються великі групи людей, таких як аудиторії, концерти, фестивалі та спортивні заходи, особливо якщо ви схильні до високого ризику ускладнень респіраторних захворювань (наявні хронічні захворювання дихальної, серцево-судинної систем).
Намагайтеся брати участь в зборах або заняттях в он-лайн режимі, щоб уникнути особистого контакту з людьми, які можуть бути хворі.

Зупинити поширення вірусів можливо, якщо виконувати кашльовий етикет

При кашлі або чханні прикривайте ніс і рот одноразовою серветкою, це допомагає попередити поширення вірусу через ваші руки та поверхні.
Викиньте використані серветки, а потім вимийте руки. Якщо немає можливості вимити руки, обробіть їх спиртовмісним антисептиком.
Рекомендовано носити одноразову маску для обличчя під час захворювання, щоб знизити ризик поширення хвороби іншим.
Якщо у вас є супутні хронічні захворювання або ви схильні до високого ризику ускладнень респіраторних захворювань, негайно зверніться до лікаря.

Мийте руки

На ваших руках вірус може жити, протягом 5-10 хвилин. Але за ці 5-10 хвилин може статися що завгодно (ви можете потерти руками очі або доторкнутися до носа). тому необхідно часто і ретельно мити руки теплою водою з милом не менше 20 секунд.
Миття рук знижує кількість респіраторних вірусів, які можуть поширюватися, коли ви торкаєтеся рук інших людей або торкаєтеся поверхонь таких як клавіатура, мобільні телефони, пульти дистанційного керування телевізора, столи і дверні ручки.
Якщо мило і тепла вода недоступні, використовуйте спиртовмісний антисептик для рук з вмістом спирту не менше 60%.
На додаток до частого миття рук ви можете полоскати горло Бетадіном, щоб усунути або мінімізувати дії мікробів, поки ті ще знаходяться в горлі (перед тим, як потрапити в легені).

Очищуйте поверхні та предмети, до яких часто торкаєтеся

Клавіатури, пульти телевізорів, мобільні телефони, столи та дверні ручки слід чистити часто і ретельно. Кілька разів на день протирайте спиртовмісними серветками свій мобільний телефон.
Точний термін виживання вірусу на сьогодні не відомий, проте очищення поверхонь і об'єктів, до яких часто торкаються, знижує кількість вірусів, які можуть поширюватися під час дотику до зараженої поверхні, а потім до ваших очей, носа або рота.
Ви також можете використовувати спиртовмісні та хлорвмісні дезінфікуючі засоби. Завжди дотримуйтесь інструкцій з використання дезінфікуючих засобів, на етикетці продукту.

Про симптоми захворювання - пневмонії, викликаної коронавірусом

Після проникнення в горло може з'явитися сухість горла, яка зустрічається при ангіні. Триватиме 3-4 дня.
Потім вірус буде зливатися з носової рідиною, потрапляти в трахею, а потім в легені, викличе запалення легенів. Цей процес займе від 5 до 6 днів.
При коронавирусной пневмонії виникає висока температура і утруднене дихання. Закладеність носа не схожа на нормальну закладеність, з'являється відчуття, що тонете в воді. В цьому випадку слід негайно звернутися до лікаря.

Великожитинський ЗДО "КОЛОСОК"