Шановні батьки!!!

Бережіть себе, діток та своїх рідних! Миру нам усім!!!

Щиро вітаємо Вас у новому навчальному році! Бажаємо наснаги, впевненості, та хороших результатів!!!

 Діток приймаємо до закладу з довідкою від сімейного лікаря, що дитина може відвідувати дитячий садок, довідкою про епідо оточення, та ентеробіоз.

Цей навчальний рік розпочинається у звичному режимі, з дотриманням протиепідемічних заходів згідно  Постанови №8 від 25.08.2021 Головного державного санітарного лікаря, для попередження поширення COVID-19:         https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/612/756/06b/61275606b89b5610133628.pdf

1. На вході до закладу Вас і дитину зустрічає сестра медична старша. Пам’ятайте про власну персональну відповідальність за правдивість інформації про стан здоров’я дитини. Дитині буде виміряно температуру безконтактним термометром. Якщо вона буде 37,2 і вище в садочок дитину не допускатимуть. Тому ретельно готуйтесь до виходу в садочок уже з дому. Якщо ж виявлено температуру при поточному скринінгу (під час перебування у закладі) – дитина ізолюється в ізолятор і про це інформуються батьки.

2. Шановні батьки! Ви і працівники закладу обов’язково повинні бути у засобах захисту! Одягати маску чи респіратор потрібно так, щоб були закриті ніс і рот.

3. Уникайте скупчень та дотримуйтесь соціальної дистанції. Для цього на вході є орієнтири на відстані 1,5 м.

4.  ВХІД ДО БУДІВЛІ ЗАКЛАДУ БАТЬКАМ ТА СТОРОННІМ ОСОБАМ ВХІД ОБМЕЖЕНО! В роздягальнях дітям змінять вуличне взуття помічники вихователів.

5. Слідкуватимуть за ретельним миттям рук з милом кожні 2 години.

6. Окремі заняття (за сприятливих умов) та інші форми роботи з дітьми будуть проводитись на вулиці.

7. Намагайтеся пояснювати дитині, щоб вона уникала фізичних контактів з іншими. Ми також будемо вчити цьому дітей.

8. М’які іграшки, багаторазові рушники заборонено.

9. Емігрувати з групи в групу та проводити масові заходи у закладі заборонено!

10. Під час повернення дітей додому потрібно дотрмуватися вимог, що і при прийомі:  маски, вхід лише до майданчиків чи входу у заклад.

11.Територія закладу буде закритою після прийому усіх діток о 9.00 год з метою недопущення сторонніх осіб.

12. Діти, які вперше зараховані до закладу, вони поступово будуть прийматись індивідуально.

13. Якщо хтось вдома знаходиться на карантині чи самоізоляції, дитині заборонено відвідувати організований дитячий колектив.

14. Не дозволяється дитині з дому брати іграшки, самокати, велосипеди тощо. З собою мати лише змінний одяг у торбинці.

15. Батьківські збори проводяться дистанційно. Спілкування батьків і педагогів відбувається: на території закладу під час ранкового прийому, у телефонному режимі, через соціальні мережі.

 Розраховуємо на Вашу підтримку та співпрацю!!!!!

Поради батькам: як провести літні канікули з максимальною користю для дошкільника.

     Перш за все, батьки повинні похвилюватися про те, щоб у дитини сформувався позитивний образ школи. Не потрібно казати щось на кшталт «ось як підеш у школу, доведеться раніше прокидатись» або «у школі тобі ніхто допомагати не буде». Після таких слів у дитини відразу складеться враження про школу, як про щось погане і складне.Хорошим рішенням буде навідатись влітку в школу, прогулятись коридорами, розповісти дитині цікаві історії, які траплялись у школі з вами. Познайомитись з першою вчителькою, якщо це можливо.

Особливим ритуалом підготовки до школи для дитини стане вибір канцтоварів, рюкзака, одягу, взуття. Дозвольте майбутньому першачку самостійно обрати те, що йому найбільше подобається. Приготуйте також подарунок для дитини, який буде для неї сюрпризом перед школою.Вчіться разом з дитиною дотримуватись дисципліни. Не потрібно занадто навантажувати і вчитись зранку до вечора, але сформувати певний літній розклад варто. Наприклад, вийти на прогулянку, прийти додому пообідати, почитати (якщо вміє), відпочити. Ввечері можна влаштувати якусь розвиваючу гру з цифрами чи літерами.Розвивайте в дитині самостійність. Літо - достатній період часу для того, щоб навчитись зав’язувати шнурівки, наприклад. Не допомагайте виконувати дії, які дитина вже має робити самостійно: чистити зуби та вмиватись, одягатися, взуватися, самостійно складати свої речі та складати рюкзак

Важливим для школи є вміння уважно слухати і запам’ятовувати. Після читання вголос обов‘язково запитайте, що дитина запам’ятала з прочитаного, імена героїв чи якісь інші подробиці.

Важливою також є рухова активність. Фізичний розвиток завжди стимулює психологічний. Нехай дитина проводить багато часу з друзями та однолітками.

Влітку варто відпочити, оздоровитись. Потурбуйтесь про нові враження для дитини, щоб шкільне життя розпочалось без проблем і з великим бажанням вчитися.

• Пропонуємо вам декілька порад щодо організації навчання та відпочинку дітей під час карантину:
• Ранок нехай починається як зазвичай у робочі дні. Організуйте сніданок, вранішні гігієнічні процедури, ранкову гімнастику. Це дисциплінує дитину і вас.
• Плануйте день разом із дітьми. Розподіляйте час таким чином, щоб робота (читання, виконання завдань і вправ) та відпочинок були в співвідношенні 40 хв. занять /20хв. відпочинку. Обов'язково слідкуйте, щоб діти не залишалися надовго без активного відпочинку.
• Учіть дітей плануванню: на аркуші паперу записуйте обов'язкові справи, які треба виконати, а також розробіть спеціальну систему заохочення. Нехай діти пишаються своїми виконаними справами.
• Слідкуйте за графіком освітнього процесу, не допускайте відставання, адже надолужити прогаяне буде важче.
• Допоможіть вашій дитині, якщо у неї щось не виходить, підтримайте.
• Хваліть дітей за виконану роботу. Діти завжди націлені на конкретний результат.
• Провітрюйте кімнату, створіть умови для активного руху: нехай діти рухаються під музику, танцюють, роблять гімнастичні вправи, дихальну гімнастику.
• Дозволяйте у визначений час спілкування онлайн. Лист або дзвінок другу та вчителю стане в нагоді. Приємне спілкування й корисна порада допоможуть вирішити будь-яке завдання.
• Пам'ятайте, що вчителі завжди готові поспілкуватися з вами та вашими дітьми в різний спосіб, надати консультацію чи практичну допомогу.
• Звертайте увагу на домашні завдання як навчальний інструмент до самостійності, а не покарання.

Влітку і до кінця осені походи в ліс популярні як ніколи. Та тільки чи знаєте ви, як поводити себе у лісі, щоб не завдати шкоди природі і не заблукати? Ці правила поведінки в лісі корисно знати всім.

•    Відпочивайте лише у спеціально відведених рекреаційних зонах або поблизу водойм.
• Не підпалюйте суху траву на полях та галявинах у лісі.
• Не кидайте непогашені сірники або недопалки.
• Не користуйтеся в лісі різними піротехнічними виробами: петардами, бенгальськими вогнями, феєрверками, «китайськими» ліхтариками та інше.
• Не заїжджайте безпосередньо в ліс механічними транспортними засобами, іскри від них можуть викликати пожежу.
• Не залишайте на сонці пляшки, залишки скла та сміття, що легко загоряються і можуть спричинити пожежу.
• • Утримуйтесь від розведення вогнища у лісі. Якщо це вкрай необхідно:
  •            –  розпалюйте багаття, за можливості, на місці попереднього;
    –  місце розпалювання вогню очищайте від сухої трави, листя,  гілля та іншого лісового сміття, обкладіть це місце камінням або обсипте землею (піском);
    –  не залишайте вогнище без нагляду;
    –  коли залишаєте місце відпочинку, обов’язково залийте вогнище водою або засипте піском, переконайтесь, що вогонь повністю погашено.
  • Не смітіть у лісі!  Після відпочинку використані пластикові пакети та пляшки, консервні банки, папір, а також скляний посуд заберіть із собою і викиньте на смітник. Знайте, що папір розкладається 1-2 роки, поліетилен – 10 років, пластик – 40 років, консервна банка – 80 років, скло – більше 1000 років.
  • Не розбивайте скляні пляшки! Ви самі, інші люди, лісові тварини можуть ними поранитись.
  • Не везіть в ліс сміття. Навпаки, на своєму прикладі покажіть, що захистити природу не так вже складно, якщо дотримуватися елементарних правил.
  • Хай на місці вашого відпочинку буде чисто. Не забувайте: ви сюди ще повернетеся.
  • Не ламайте гілки дерев та кущів. Це заважає рослині жити.
  • Не вирізайте на деревах надписи, на кшталт «Тут був я». Це може призвести до всихання дерева, заселення його паразитами.
  • Не збирайте березовий сік. Це шкодить дереву.
  • Не зривайте лісових квітів, особливо рідкісних первоцвітів – це порушення закону. Зірвані рослини швидко загинуть і не дадуть насіння. Не буде насіння – не буде і квітучих рослин
  • Не виривайте рослини з корінням.
  • Не ловіть метеликів. Вони прикрашають природу і опилюють рослини. Пам’ятайте: метелика згубити легко: досить потримати його в руці –  і з його крилець опадуть луски, він не зможе більше літати.Не вмикайте радіоприймачів, магнітофонів, не кричіть. Крик і гучна музика лякають лісових мешканців, і вони можуть покинути свої житла. Дайте відпочити собі і іншим від шуму. Крім того, не забувайте, що звірі і птахи мають значно чутливіші вуха і дуже страждають від гучних звуків.
    • Їстівні гриби зрізуйте обережно, щоб не пошкодити грибницю, не руйнуйте мохового килима.
    • Не знищуйте неїстівних грибів! Для лісових мешканців – це ліки і джерела харчування.
    • Не рубайте ялинку в лісі! Її можна придбати у лісівників, які виростили спеціальні плантації до новорічних свят, без шкоди для лісу.
    • Не руйнуйте мурашників.
    • Не чіпайте плазунів, які здаються вам небезпечними, бридкими або непотрібними. Вони – невід’ємна , важлива частина лісового середовища. Не чіпайте змій. Вони можуть становити загрозу для вашого життя. Краще обійдіть їх стороною.
    • Не ловіть диких тварин і не забирайте їх додому. В неволі тварини жити не зможуть і обов’язково загинуть.
    • Не руйнуйте пташиних гнізд.
    • Не беріть у руки пташині яйця, пташенят, звірят: людський запах відлякує дорослих диких тварин, позбавляє малят батьківської опіки, вони стають легкою здобиччю для хижаків.
    • Навесні не можна полювати на перелітних птахів – це заборонено законом.
    • Не зачіпайте гнізд, нірок, не порушуйте їхнє маскування. Немічне маленьке звірятко або пташку залиште там, де ви їх побачили. Про них краще подбають їхні батьки, ніж це можете зробити Ви.
  • • В лісі багато кліщів, які можуть причепитися до тіла. Щоб уберегтися від їх укусів – одягайте світлий одяг (на ньому краще видно кліщів) з довгими рукавами і капюшоном, штани заправляйте в шкарпетки. Час від часу оглядайте свій одяг. Якщо вас укусив кліщ, не треба  пробувати виколупати його, а якнайшвидше дістатися до лікарні.
    • Якщо ви опинилися біля поламаних дерев – не затримуйтесь. Вони спираються одне на одне і можуть впасти, особливо під час вітру.
    • Не ховайтеся під високими деревами та не залишайтеся на галявині під час зливи з блискавкою, бо блискавка може вдарити у найвище місце.
    • Пам’ятайте:збирати можна тільки ті гриби та ягоди, які ви добре знаєте. Щоб уникнути отруєння ними, ніколи не куштуйте сирих грибів; ніколи не збирайте гриби та ягоди  поблизу транспортних магістралей, навіть їстівні гриби в тих місцях – отруйні.

Додаток до листа МОН від 10.03.2021 р. № 1/9-128

Рекомендації для проведення додаткових профілактичних заходів закладами освіти серед дітей та інформування батьків щодо компетентностей безпечної поведінки в цифровому середовищі Цифрове середовище, зокрема мережа Інтернет, сьогодні є не лише важливим джерелом інформації, але і способом комунікації, який нівелює перепони для спілкування. Через глобальний вплив COVID-19 діти проводять все більше часу в Інтернеті. Зауважуємо, що право дитини на безпеку та захист є базовим та поширюється на її життєдіяльність як онлайн, так і офлайн. Разом з тим, не кожна дитина в Україні володіє достатнім рівнем знань щодо існуючих ризиків в цифровому середовищі та навичками безпечної поведінки в цифровому просторі. Діти мають право отримувати знання та підтримку у використанні цифрового середовища. Надавати таку підтримку є спільною відповідальністю батьків, педагогічних працівників, громади загалом. Залучення батьків до освітнього процесу, налагодження ефективних партнерських відносин сприятиме не лише ефективному досягненню результатів навчання, а й формуванню безпечного освітнього та родинного середовища для дитини. Комунікація у віртуальному просторі має свої особливості. Так, інформаційно-комунікаційні технології є важливим інструментом у житті дітей під час здобуття освіти, соціалізації, самореалізації. Водночас, бесконтрольне та безвідповідальне їх використання містить ризики для здоров’я, розвитку та благополуччям дітей, зокрема: контактні ризики (сексуальнї експлуатації та зловживання, домагання для сексуальних цілей («грумінг», розбещення), онлайн-вербування дітей для вчинення злочинів, участь у екстремістських політичних чи релігійних рухах або для цілей торгівлі людьми); ризики контенту (принизливе та стереотипне зображення та надмірна сексуалізація жінок та дітей; зображення та популяризація насильства та нанесення собі ушкоджень, зокрема, самогубств; принизливі, дискримінаційні або расистські вирази або заклик до такої поведінки; реклама, контент для дорослих); ризики поведінки (залякування, переслідування та інші форми утисків, розповсюдження без отримання згоди сексуальних зображень, шантаж, висловлювання ненависті, хакерство, азартні ігри, незаконне завантаження або інші порушення прав інтелектуальної власності, комерційна експлуатація); ризики для здоров’я (надмірне використання призводить до позбавлення сну та фізичної шкода). Всі перераховані вище ризики не є вичерпними, постійно оновлюються та здатні негативно вплинути на фізичне, емоційне та психологічне благополуччя дитини.2 Так, одними з розваг серед підлітків в соціальних мережах, що, зокрема за умови відсутності компетентностей безпечної поведінки в цифровому просторі, можуть призвести до непоправної шкоди здоров’ю та життю дитини, стали Інтернет-челенджі та «групи смерті». Челендж (англ. Challenge) – жанр інтернет-роликів, в яких блогер виконує завдання на відеокамеру і розміщує його в мережі, а потім пропонує повторити завдання своєму знайомому або необмеженому колу користувачів. Саме слово челендж зазвичай перекладається як «виклик» у контексті словосполучення «кинути виклик». Найбільш небезпечними останнім часом стали челенджі: «вогняний челендж» (Fire challenge); «падіння в стрибку» (Tripping jump challenge); «проломити-череп-челендж» (Skull-breaker challenge); «отруєння капсулами для прання» (Tide pods challenge); «суїцидальний челендж Момо»; «удушення/непритомність/втрата свідомості» (Choking/fainting/pass-out challenge); «контрольована задуха» (Вlackout challenge); «вибух розетки» (Outlet Challenge); «вистрибни з автомобіля» (Drake «In My Feelings»); «я без свідомості» (Pass out prank, Shocking games) тощо. Вірусний характер поширення цих челенджів дозволяє їм швидко розповсюджуватись та продовжувати існувати, незважаючи на смертельну небезпеку. Служби технічного обслуговування та контролю за контентом популярних соціальних мереж не завжди вчасно виявляють та блокують контент, що закликає до небезпечних дій. Однак кожен користувач, помітивши контент, який може загрожувати життю та безпеці інших, може звернутися до адміністрації сайту зі скаргою, і врятувати комусь життя. З огляду на сказане, необхідно формувати компетентності дітей, батьків та педагогічних працівників щодо безпечної поведінки в цифровому просторі та потенційної небезпеки безвідповідального ставлення до використання мережі Інтернет, суспільну культуру нетерпимого ставлення до порушення прав, свобод, безпеки дитини взагалі та в цифровому середовищі зокрема, критичне мислення під час сприйняття інформації та вчити правилам інформаційної гігієни, щоб запобігти впливу подібних ризиків та потраплянню дітей в небезпечні ситуації. Найбільшої уваги щодо профілактики потребують підлітки (12-17 років), оскільки це етап активного формування самооцінки, інтересів, моральних уявлень, соціальних установок та потреби в спілкуванні з однолітками. Підліток прагне отримати новий досвід та яскраві емоції, дізнатися, на що він здатний та усім продемонструвати свою винятковість, а соціальні мережі стають для нього платформою для отримання визнання та самоствердження. Однак, несформована психіка, емоційна нестабільність через великий потік інформації, можливі соціальні невдачі та бажання втекти від реальних проблем, вимушена ізоляція під час карантину знижують критичність підлітків до обраних ними способів поведінки. Підлітки в силу вікових особливостей намагаються відокремитись від 3 батьків, відійти у бік і знайти себе. Якщо ж це не вдається, підлітки починають втрачати інтерес до життя, не даючи собі можливості знаходити інші варіанти розв’язання проблеми. Такі підлітки є найбільш вразливою групою для небезпечних челенджів та «груп смерті». Під час організації профілактичних заходів варто врахувати зворотній ефект інформування з метою попередження – поширення інформації зростає пропорційно заходам, спрямованим на її видалення або попередження розповсюдження. Тому під час змістовного наповнення та організації профілактичних заходів не варто детально зосереджуватись на суті самих ризиків цифрового середовища, зокрема суті небезпечних челенджів, щоб уповільнити таку закономірність, а сконцентрувати увагу на можливих наслідках для здоров’я та життя, на відповідальному ставленні до поведінки в цифровому просторі, критичному осмисленні та сприйнятті інформації, правилах інформаційної гігієни, а також інформуванні щодо можливостей отримати допомогу практичних психологів у критичних ситуаціях, в тому числі анонімно. Безпечна поведінка в цифровому середовищі включає в себе сукупність знань, умінь та цінностей щодо: 1) прав людей (зокрема права в цифровому середовищі); 2) електронної участі (участь у прийнятті рішень); 3)збереження здоров’я під час роботи з цифровими пристроями; 4) механізмів захисту прав, що порушуються в Інтернеті, а також способів отримати допомогу (див.: Керівництво із соціально-педагогічного супроводу формування безпечної поведінки підлітків в Інтернеті. Навчально-методичний посібник/Черних О. – Київ, 2017.). Рекомендуємо під час змістовного наповнення та організації профілактичних заходів орієнтуватись на зазначені складові для всебічного формування відповідної компетентності. Додаткову інформацію, зокрема розробки уроків, можна знайти на сайті Міністерства освіти і науки України в розділі «Безпека дітей в Інтернеті». Позитивне спілкування між родиною та закладом освіти сприяє попередженню потрапляння дітей в небезпечні ситуації, в тому числі в цифровому середовищі, та вчасному виявленню таких ситуацій і реагуванню. Таке спілкування позитивно впливає на всіх учасників освітнього процесу. Зокрема, залучення батьків до освітнього процесу сприяє їхній обізнаності щодо необхідної допомоги та підтримки їхній дитині, цінності своєї участі в освітньому процесі, а також впливає на ступінь і якість участі батьків в навчанні своїх дітей вдома. Таке залучення позитивно впливає на академічну успішність, рівень мотивації дітей до навчання, поведінку, ставлення до домашніх завдань та закладу освіти в цілому. А також сприяє обізнаності педагогічних працівників щодо потреб дитини та особливостей родинного середовища, що є цінною інформацією для організації освітнього процесу у найкращий для дитини спосіб. Позитивне спілкування між батьками та педагогічними працівниками необхідне для побудови партнерських взаємовідносин між закладом освіти та родиною. Таке спілкування є основою для всіх інших форм участі родини в освітньому процесі. Повідомлення батькам переважно поганих новини про успішність дітей та їх поведінку, ніж про успіхи та визнання їх досягнень, 4 перешкоджає залученню батьків, змушуючи їх відчувати свою неефективність та неспроможність допомогти своїм дітям. Для залучення батьків та їх інформування заклад освіти може використовувати дошки оголошень для батьків, оголошення на вході в заклад освіти, телефонний зв’язок, електронну пошту, сайт закладу освіти, месенджери тощо. Для комунікації з батьками щодо безпечної поведінки дитини в цифровому середовищі важливо зосередити увагу на таких порадах: говорити з дитиною про безпеку в Інтернеті та допомагати розвивати критичне мислення, вчити робити аргументований вибір та нести відповідальність за його результати. Проста заборона використання ґаджетів може призвести до втрати довіри дитини до дорослого та приховування нею своїх захоплень. Найперше варто говорити, пояснювати, формувати культуру використання Інтернету в повсякденному житті; будувати відкриті та довірливі стосунки з дитиною щодо використання технологій: підтримувати спілкування, давати поради. Дитина має знати, що дорослий поруч і готовий допомогти; разом з дитиною переглядати матеріали на її улюблених веб-сайтах та грати в її улюблені Інтернет-ігри. Це допоможе краще зрозуміти інтереси дитини, її захоплення та причини такого вибору. Також це може стати приводом для невимушеного початку розмови про безпеку в Інтернеті; формувати корисні звички використання ґаджетів та цифрового середовища, розвивати цифрові, соціальні й емоційні навички, такі як: повага, емпатія, критичне мислення, відповідальна поведінка та психологічна стійкість; підвищувати самооцінку дитини, дозволяти дитині самостійно робити вибір і бути відповідальним за нього, вчити моделям поведінки із негативним досвідом в Інтернеті; заохочувати користуватись ґаджетами в зонах видимості дорослих. Це допоможе тримати під контролем, з ким ваша дитина контактує в Інтернеті через телефон, планшет, смарт-телевізор, ігрову приставку та інші пристрої, підключені до Інтернету; встановлювати часові межі користування ґаджетами, щоб балансувати час, проведений в режимі онлайн та флайн; контролювати додатки, ігри, веб-сайти та соціальні мережі, якими користується дитина, та їх відповідність віку дитини; вчитись встановлювати на ґаджети дитини батьківський контроль, вимикати можливість спілкування або обміну повідомленнями в онлайн-чатах та функцію «поділитися розташуванням» у налаштуваннях додатків чи ігор, оскільки це може наразити дитину на небезпеку у вигляді небажаного контакту чи розкрити її фізичне місце розташування; перевіряти налаштування приватності в іграх та соціальних мережах, якими користується дитина, наявності в її профілі ввімкнених налаштувань приватності. Обмежити коло осіб, які можуть контактувати з дитиною та просити дитину радитись, перш ніж додавати нових друзів;5 використовувати доступні технології для налаштування батьківського контролю на пристроях, які можуть обмежувати шкідливий контент, контролювати дії дитини та обмежувати чи блокувати час користування підключеними до Інтернету пристроями або окремі функції (наприклад, камери, покупки через мобільні додатки); бути уважними до ознак страху чи тривоги, зміни поведінки, режиму сну та апетиту. Спостерігати, як дитина будує контакти зі світом: якщо більше сидить у ґаджетах, замкнута й не може описати свій стан; не знаходить слова, щоби розповісти про свої почуття та проведений день; якщо наживо не спілкується, не ходить у гості, не ходять в гості до неї; слухає депресивну, параноїдальну музику; має відсторонений погляд, апатію, дитина млява, має поганий апетит, не має інтересу в очах – у такому разі треба звертатися до фахівців і знати, куди звернутися за додатковою порадою та підтримкою, а також повідомляти дитині, куди вона може у разі потреби звернутись по допомогу. Важливо рахуватися з почуттями підлітка і не заперечувати їх, треба легалізувати ці почуття і дати дитині зрозуміти, що її приймають і про це можна говорити у родині. У разі виявлення, що дитина стала жертвою будь-яких проявів насильства чи експлуатації, вербування чи маніпуляцій в цифровому просторі, варто одразу звернутись до Національної поліції України та надіслати повідомлення про правопорушення до департаменту кіберполіції Національної поліції України за посиланням (цілодобово) (див.: Поради з безпеки онлайн для батьків та опікунів). Психологічну допомогу та підтримку можна отримати за номерами телефонів: 1) Національна гаряча лінія з питань протидії насильству та захисту прав дитин (Пн – Пт з 12:00 до 16:00): 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних); 16 111 (безкоштовно з мобільних). 2) Онлайн консультація для підлітків в Teenergizer. 3) Чат-бот у Telegram і Viber допоможе дізнатись, куди звертатись за допомогою. Також важливо, щоб учасники освітнього процесу були поінформовані про те, які саме послуги в сфері психологічного забезпечення освітнього процесу та в якому порядку вони можуть отримати, в тому числі дистанційно. Відповідну інформацію варто розмістити на сайті закладу освіти. Встановити «батьківський контроль» для пристроїв із операційною системою Windows 10 можна за такою послідовністю дій: 1) перейдіть з меню Пуск в розділ «Облікові записи користувачів»; 2) у категорії «Сім’я та інші користувачі» натисніть «Додати члена сім’ї»; 3) операційна система на вибір запропонує створити профіль для дитини або дорослого; 4) обравши відповідний пункт, введіть адресу електронної пошти. Для підтвердження адреси зайдіть в папку вхідних повідомлень електронної пошти.6 Важливо: операційна система не дозволить активувати «батьківський контроль» для локального облікового запису. Створіть новий профіль для кожного користувача, якого належить контролювати. Встановити «батьківський контроль» для пристроїв з операційною системою Android можна за такою послідовністю дій: 1) відкрийте програму «Play Маркет»; 2) у лівому верхньому кутку екрану натисніть на значок «меню» і виберіть «Установки» – «Батьківський контроль». 3) увімкніть означену функцію. 4) обмежте доступ до налаштувань «батьківського контролю», встановивши PIN-код. 5) встановіть такі фільтри: «Додатки, ігри, фільми і серіали. Виберіть максимально допустиме вікове обмеження для контенту», «Музика і книги. Забороніть завантаження і покупку контенту для дорослих». Важливо: «батьківський контроль» діє тільки на тому пристрої, де ви його налаштували. При необхідності ввімкніть його на іншому пристрої, знову виконавши наведені вище інструкції. Встановити «батьківський контроль» для пристроїв «iPhone», «iPad», «iPod touch» можна за такою послідовністю дій: 1) перейдіть в меню «Налаштування» – «Основні» – «Обмеження». 2) покрутіть вниз і натисніть «Обмеження», а потім «Включити обмеження». 3) створіть пароль функції «Обмеження». Код-пароль обмежень необхідний для зміни налаштувань або відключення обмежень. Крім того, на сайтах підтримки від виробників можна отримати додаткову інформацію щодо принципів роботи та точного налаштування функції «батьківського контролю» та за посиланням. __________________________________________________________________

       З метою забезпечення покращення харчування дітей дошкільного віку та виконання натуральних норм харчування, керуючись наказом Шпанівської сільської ради №03 від 04 січня 2021 року, встановлюємо плату батьків або осіб, які їх замінюють, за харчування дітей дошкільного віку в розмірі 16 гривень - 40% від вартості харчування дитини на день у 2021 році з 01.01.2021 року.

Діток приймаємо до закладу з довідкою від сімейного лікаря.

Цей навчальний рік розпочинається в особливих умовах, тому просимо дотримуватись основних правил, регламентованих Листом МОНУ № 1/9-269 від 26.05.2020 «Щодо відновлення діяльності ЗДО» та Постановою √50 від 22.08.2020 Головного державного санітарного лікаря, для попередження поширення COVID-19.

1. На вході до закладу Вас і дитину зустрічає сестра медична старша. Пам’ятайте про власну персональну відповідальність за правдивість інформації про стан здоров’я дитини. Дитині буде виміряно температуру безконтактним термометром. Якщо вона буде 37,2 і вище в садочок дитину не допускатимуть. Тому ретельно готуйтесь до виходу в садочок уже з дому. Якщо ж виявлено температуру при поточному скринінгу (під час перебування у закладі) – дитина ізолюється в ізолятор і про це інформуються батьки.

2. Шановні батьки! Ви і працівники закладу обов’язково повинні бути у засобах захисту! Одягати маску чи респіратор потрібно так, щоб були закриті ніс і рот.

3. Уникайте скупчень та дотримуйтесь соціальної дистанції. Для цього на вході є орієнтири на відстані 1,5 м.

4.  ВХІД ДО БУДІВЛІ ЗАКЛАДУ БАТЬКАМ ТА СТОРОННІМ ОСОБАМ ВХІД ОБМЕЖЕНО! В роздягальнях дітям змінять вуличне взуття помічники вихователів.

5. Дитині будуть вимірювати температуру кожних 4 години. Слідкуватимуть за ретельним миттям рук з милом кожні 2 години.

6. Окремі заняття (за сприятливих умов) та інші форми роботи з дітьми будуть проводитись на вулиці.

7. Намагайтеся пояснювати дитині, щоб вона уникала фізичних контактів з іншими. Ми також будемо вчити цьому дітей.

8. Під час споживання їжі та сну діти будуть максимально дистанційовані.

9. М’які іграшки, килими, багаторазові рушники заборонено.

10. Емігрувати з групи в групу та проводити масові заходи у закладі заборонено!

11. Під час повернення дітей додому потрібно дотрмуватися вимог, що і при прийомі: температурний скринінг, маски, вхід лише до майданчиків чи входу у заклад.

12.Територія закладу буде закритою після прийому усіх діток о 9.00 год з метою недопущення сторонніх осіб.

13. Діти, які вперше зараховані до закладу, вони поступово будуть прийматись індивідуально.

14. Якщо хтось вдома знаходиться на карантині чи самоізоляції, дитині заборонено відвідувати організований дитячий колектив.

15. Не дозволяється дитині з дому брати іграшки, самокати, велосипеди тощо. З собою мати лише змінний одяг у торбинці.

16. Батьківські збори проводяться дистанційно. Спілкування батьків і педагогів відбувається: на території закладу під час ранкового прийому, у телефонному режимі, через соціальні мережі.

 Розраховуємо на Вашу підтримку та співпрацю!!!!!

 для попередження поширення COVID-19!

Список дітей на вересень 2020 р.

1. Антонюк Максим
2. Бабак Софія
3. Відливаний Матвій
4. Гавлітіна Єва
5. Гуц Тимофій
6. Добринська Катерина
7. Зозуля Марк
8. Зятюк Назарій
9. Коваль Анна
10. Козак Давид
11. Колядич Матвій
12. Коровай Соломія
13. Мельничук Георгій
14. Овечко Назар
15. Огородник Даніель
16. Офілат Віталіна
17. Попчук Макар
18. Прокопчук Христина
19. Сідлецький Андрій
20. Тильчук Максим
21. Тлумач Соломія
22. Трохимчук Ангеліна
23. Фурманчук Михайло
24. Швая Захар 
25. Ющук Матвій

Поради батькам

про організацію літнього відпочинку 

    Літо прийшло! З ним ми пов'язуємо свої мрії про відпочинок, про виїзд на природу. Особливо хочеться порадува­ти літнім відпочинком дітей. Прагнення батьків оздоровити своїх дітей - мабуть, сьогодні єдина сила, яка здатна це реалізувати.

Отже, літнє оздоровлення дітей - справа батьків.

Шановні, татусі та мами, даємо вам деякі поради щодо організації ігрової діяльності з малечею. Виберіть найцікавіше з того, що ми вам пропонуємо, і ваша дитина отримає вели­ку користь.

 Влітку сім'ї часто бувають «на природі». Природа буває різною. Наприк­лад, дача - це справжня природа. «Пікнік» - от як це називається, коли вся родина на природу їде. Збираються на цю поїздку всі дружньо. Діти іграш­ки збирають, тато - спортивне й похідне спорядження, а мама - великий рюкзак з продуктами.

 Отже, виїжджаючи на дачу, викорис­тайте час з користю.

На природі можна навчити:

• самостійності;

• нічого не боятися;

• плавати, бігати, стрибати;

• багаття розпалювати (тих дітей, що доросліші)-, 

• розширювати знання про рослин, тварин,       природні явища; 

• отримувати емоційне задоволення.

 Найчастіше на пікніку збираються різновікові компанії. Тому нехай у вас у запасі буде декілька таких ігор, які всім цікаві і зрозумілі.

«Весела естафета»

Мами й тата виборюють дистанцію і показують дітям спосіб пересування. Способів безліч: як пінгвін, як конячка, задки, боком, рачки, верхом на паличці, стрибаючи з м'ячиком, затиснутим між колінами.

«У кого більше шишок?»

Зібрати шишки. У кого більше, той і переможець.

«Влучний стрілець»

 Відзначте лінію, від якої буде вестися стрільба. Поставте на невеликій відстані відро або капелюх, і нехай діти вправляються в метанні, закидаючи туди шишки.

Вправи для зняття агресивного стану в дітей.

Робота з пластиліном, тістом.

       Спочатку працює дорослий, привертає увагу дитини, залучає її до співпраці. Так дитина може висловити свої почуття через створення образів, фігур чи зображень, які використовуються в рольових іграх, можуть доповнюватися, руйнуватися.

Вправа «Сердиті кульки»

Спостереження за надуванням кульок. Запропонувати дитині уявити, що кулька – це сердита людина.

Поміркувати:

- Що трапиться, коли кулька переповнюється повітрям?

- Що трапляється з людиною, яку переповнюють почуття?

- Що відбувається, якщо ми випустимо трохи повітря з кульки?

- Чи кулька ціла, не вибухнула, нікого не налякала?

- Якщо людина стримає себе, заспокоїться, це буде краще, ніж образити іншу людину?

Вправа «Назви емоцію»

Дитині пропонується розглянути фотографії дітей із різним емоційним станом. Запитати:

•   Які обличчя тобі сподобалися?
• Які ні?
• Що вони виражають?
•  А чи буваєш ти злим?
• Чому?
• А як ти думаєш, чи подобаєшся ти іншим, коли злий? Повторити міміку приємних почуттів.

 Поради: як підготувати дитину до «старого» режиму після закінчення карантину

     Після тривалого карантину дітям буде складно знову повернутися в «нормальне» життя та знову розлучатися з батьками, які підуть на роботу. Як безпечно "повернути" дітей у садок після закінчення самоізоляцію та допомогти їм адаптуватися. 

Період адаптації до дитячого садочка є неминучою частиною після карантину, але він буде не таким довгим, як той, який батьки вже проживали з дитиною, вперше ведучи її у заклад дошкільної освіти, пише відома дитяча психологиня Світлана Ройз на своїй сторінці у фесбуці. Психологиня запевнила, що навіть найуважніші, найідеальніші, найтерплячіші батьки, не можуть зараз задовольнити потребу дітей (від 3,5 років) у контактах. Батьки втомлюються, а діти вимагають так багато уваги. "Кілька днів поспіль даю «домашнє завдання» сім'ям з дітьми будь-якого дошкільного віку: грати з дитиною в дитячий садок. Я не знаю, коли дітям дозволять повернутися в садок, але важливо пам’ятати, що це має бути, і готуватися до цього", – наголосила Світлана Ройз. Як підготувати дитину до повернення в садок після карантину 

Онлайн-зустрічі з друзями 

За словами психологині, варто просто намагатися повертатися у звичний режим дня та влаштовувати "зустрічі" з дітьми їхнього віку. Ідеально — Zoom-тусовки з дитсадковою групою. До того ж, перші зустрічі мають бути короткими, хвилин по 10, з обов’язковим контролем вихователя (або батька), який по черзі в кожній зустрічі назве дітей по імені, привітається, дасть відчуття важливості кожної дитини. 

Чудово буде, якщо на онлайн-зустріч діти «прийдуть» з улюбленою іграшкою. І познайомлять одне одного зі своїми «друзями». Потім цю іграшку можна буде з собою взяти в садок — вона вже буде «знайома з чужими людьми», – запевнила Ройз. Такі зустрічі можуть бути нечастими, але регулярними. Хоча б двічі на тиждень по 10−15 хвилин. І дорослим важливо бути поруч, щоб долучатися і, якщо потрібно, керувати процесом. Окрім того, дітям після цих зустрічей важливо буде відпочити, адже вони будуть у перезбудженому стані. З дітьми важливо «мріяти»

Батьки можуть говорити: «А я мрію піти на роботу. Я уявляю, як одягну сукню, туфлі, підберу сережки тощо. Давай помріємо, як і ти збираєшся в садок. Ти що хочеш одягнути? А яку іграшку візьмеш? А якою дорогою ми підемо?» — і в уяві «пройдіться» з дитиною до садочка. І додала, що батьки повинні пам’ятати, що після тривалого карантину дітям складно з вами розлучатися. «Перший тиждень діти можуть повертатися з садка більш примхливими і перезбудженими, ніж зазвичай. Також варто в перший день забрати дитину трохи раніше. Ідеально, якщо в садку підготуються до зустрічі і зроблять свято, розвісять фотографії дітей (дитина, коли приходить у групу і бачить там своє фото, відчуває себе вже інтегрованою «у середовище», відчуває безпеку)», – заявила психологиня. Чудово створювати нові традиції Психологиня пропонує це робити як у сім'ях, так і в дитсадкових групах. У молодшій школі і в садках вона радить починати день з пісеньки, яку можна супроводжувати «руханками». Бо коли діти співають разом, то це не просто синхронізація, це важливий досвід близькості.

Як адаптувати дітей до нових правил у дитячому садочку. Поради психолога

З 25 травня у дитячих садочках почали діяти нові правила, затверджені Міністерством охорони здоров'я. Потрібно розуміти, що нові обмеження можуть виявитися стресовими для дітей та викликати негативні емоції. Тому вихователі повинні не лише стежити за дотриманням нових вимог, а й допомогти дітям адаптуватися до них. Ми ж не будемо очікувати від малюків, що вони відразу зможуть дотримуватися дистанції, не грати одне з одним, не торкатися, не грати м’якими іграшками, сидіти на стільчиках. Завдання дітей такого віку – рольові ігри, сенсорно-моторний розвиток. Бігати, кричати, пробувати різні матеріали і в активній грі одне з одним, освоювати правила і ролі. Ми не можемо позбавити дитину чогось, не запропонувавши натомість рівноцінне.

Щоб полегшити процес адаптації потрібно дотримуватись наступних  рекомендацій для вихователів, які допоможуть адаптувати дітей до садочків після карантину.

Як працювати з дитячими емоціями

Діти, ймовірно, повернуться до садків тривожнішими, агресивнішими й "розгальмованими".У тих, які не мають братиків чи сестричок, може спостерігатися підвищена чутливість до гучних звуків, швидка втомлюваність через більшу кількість контактів. Діти, які переживають насильство, можуть проявляти його наслідки: підвищену агресивність, труднощі з концентрацією уваги. Дошкільнятам важко дотримуватися великої кількості правил і заборон, тому можливі протести, істерики, емоційні вибухи.

Саме тому важливо пояснювати дітям їхні почуття, говорити з ними про можливі емоції і реакції, заохочувати, звертати увагу на їхні успіхи й досягнення. 

Можна, наприклад, запевнити їх, що вони – справжні супергерої здоров’я, адже чудово справляються з усіма правилами та обмеженнями. Пояснювати, що всі емоції важливі й корисні. А ось наша поведінка, коли ми переживаємо якісь емоції, може бути прийнятною чи неприйнятною.

Можна вивчати з дітьми різні емоції.

Важливо робити акцент на тому, що всі емоції допомагають нам бути в більшій безпеці й у контакті зі світом. Навіть страх, завдяки якому ми стаємо обережнішими й уважнішими. Окрім того, разом із дітьми можна намалювати емоції: наприклад, веселе й сумне личка. Щоб діти їх показувати, коли радіють або засмучені.

Як обговорити з дітьми нові правила

Посткарантинний період варто розпочати з обговорення нових правил. Майте на увазі, що в дітей обов’язково відбудеться певне повернення до періоду адаптації — у знаннях, режимі й сприйнятті реальності садка. Допомогти дитині звикнути до нових правил можна за допомогою ігрового формату. Наприклад, на першій зустрічі можна запропонувати дітям перетворитися в «супергероїв», які пізнають життя на новій планеті. Наприклад, ви можете сказати: «В усіх супергероїв є секретні місії. Ваші секретні місії такі: мити руки, використовувати дезінфектор…»

Формулювати правила варто так: «Супергерої піклуються», «Супергерої можуть» замість «Ми з вами повинні». Для того щоб допомогти дітям навчитися тримати дистанцію, запропонуйте їм уявити, що в кожного є невидимий захисний скафандр на відстані витягнутих рук, який не можна чіпати.

Щодня у дітей будуть перевіряти супергеройське здоров’я, тобто вимірювати температуру. Розкажіть про це вихованцям і покажіть на іграшках, як це відбуватиметься. Пояснюючи правила, зробіть акцент на тому, що дорослим не можна заходити до космічного корабля. Адже потрібно попередити дітей, що батьки більше не заходять до приміщення групи. Можна навіть придумати особливий спосіб прощання.

Як полегшити адаптацію та знизити тривожність 

У перший день в садку обов’язково проведіть «екскурсію». Нагадайте, де потрібно роздягатися, де знаходиться туалет, а де – спальня, «закріпіть» за кожною дитиною ліжечко та шухляду для одягу.

У перший тиждень усі заняття повинні бути на третину коротшими. Діти сильніше втомлюватимуться і можуть бути більш галасливими, гіперактивними або, навпаки, загальмованими й тривожними. 

У садку педагоги  перебуватимуть у масках, тож діти орієнтуватимуться лише на голос й інтонації, тому їм важливо побачити ваше обличчя напередодні, ідентифікувати і встановити контакт.

Можна заздалегідь підготувати приміщення групи. 

Наприклад зробити виставку – повісити на різні поверхні колажі з фотографіями дітей і їхніми малюнками (попросіть батьків принести свіжі роботи). Це допоможе дитині відчути, що простір уже опанований і безпечний.

Важливо вигадати ритуали вітання й прощання.

Дуже добре, якщо це будуть відомі всім пісеньки, невеличкі віршики чи дотики, які зараз є безпечними. У період адаптації разом із дітьми важливо використовувати тему дому. Метафора будинку повертає дітям відчуття безпеки. Можна малювати будинки, робити будиночки із кубиків, лего.

Говоріть з батькам про правила адаптації. 

Відповідайте на запитання про безпеку дітей, розкажіть про нові правила, які будуть впроваджені. Адже що менше тривоги у батьків, то легше дитина адаптується. Запропонуйте батькам для прощання із дитиною вигадати ритуал, який би нагадував маляті про родину: наклейку на ручку, браслет або малюнок у кишеньку.

Як компенсувати нестачу тактильної взаємодії

Робота з тістом, глиною та фетром не замінює, але дещо компенсує нестачу тактильних контактів. Якщо МОЗ не рекомендує використовувати перелічені матеріали, їх можна замінити на крупи, кінетичний пісок, легкі схеми оригамі або індивідуальні набори пластиліну чи пальчикових фарб.

Малята можуть почати сильніше тривожитися в «тихі години». Тому важливо створити умови затишку і спокою, почитати казочку або заспівати колискову.

 Безпека на ігрових і спортивних майданчиках

Здоровий спосіб життя – це запорука Вашого здоров’я. І найкраще цьому підтвердження – фізична активність, походи в спортзали, пробіжки та прогулянки на стадіонах.

Проте спортивні майданчики повинні відповідати певним вимогам.

Відкриті  спортивні  майданчики  мають  бути  розміщені в спортивній зоні на відстані не меншій як 10м від навчальних корпусів та житлових будинків. Спортивна та ігрова зони повинні мати огорожу вздовж периметра. Майданчики для рухливих ігор повинні бути встановлених розмірів, рівними, очищеними від сторонніх предметів. Майданчики  не можна  огороджувати канавами, влаштовувати цегляні бровки. Не менше,  ніж на 2м від майданчика не повинно бути дерев та  інших  предметів, що можуть  спричинити травму. Бігові  доріжки мають  бути спеціально обладнані, не мати бугрів, ям, слизького ґрунту.

Усі спортивні снаряди  й обладнання повинні бути справними й надійно закріпленими. Гімнастичні снаряди не повинні мати у з’єднаннях люфтів, деталі кріплення мають бути надійно закручені. Розміщувати обладнання треба так, щоб навколо кожного гімнастичного снаряду була безпечна зона.

Катки  із штучним льодовим покриттям повинні мати товщину льоду не меншу ніж 15см. Схил має бути не більшим як 0,01. Катки  й ковзанярські доріжки повинні мати рівну поверхню, без тріщин і вибоїн. Усі пошкодження поверхні льоду, що виникають, негайно огороджують. На катках і ковзанярських доріжках на одного має припадати не менше як 8м² площі. Лижний інвентар підбирають індивідуально, відповідно до даних людини. Палиці мають бути міцними й зручними, мати петлі для захвату руками, вістря для упору й обмежувальне кільце; поверхня лиж не повинна мати перекосів і бічних викривлень, тріщин, задирок і відколів, ковзну  поверхню просмолюють  і змащують спеціальною  маззю відповідно до погодних умов.

Шановні батьки!!!

Нагадуємо Вам!!!

* Якщо дитина захворіла, необхідно в першій половині дня зателефонувати в дитячий садок і повідомити про її хворобу. Це необхідно, щоб вчасно зняти дитину з харчування і не оплачувати дні, пропущені через хворобу! Замовчування про хворобу дитини може призвести до спалаху захворювання в колективі. Незалежно від причин, з яких дитина залишилася вдома, одразу повідомити у дитячий садок.

* Вихователі готові поспілкуватися з Вами вранці до 8.15 і ввечері після 17.00.В інший час педагог працює з групою дітей, і відволікати його не рекомендується!

* У групі дітям не дозволяється бити і ображати один одного; брати без дозволу особисті речі, в тому числі і принесені з дому іграшки інших дітей; псувати і ламати результати праці інших дітей.

* Дітям не дозволяється "давати здачі", нападати один на одного, це вимога продиктована міркуваннями безпеки кожної дитини.

* Просимо Вас також проводити виховні роботи вдома з дитиною.

* Просимо Вас не давати дитині з собою в дитячий садочок, цукерки, чіпси, сухарики і.т.п.

* Категорично забороняється давати дитині в дитячий садок  жувальну гумку.

* Настійливо не рекомендуємо одягати дитині золоті та срібні прикраси, давати з собою дорогі іграшки, а також іграшки які імітують зброю.

* Щоб уникнути випадків травматизму, батькам необхідно перевірити вміст кишень в одязі дитини на наявність небезпечних предметів.

* Категорично забороняється приносити в дитячий садок гострі, ріжучі скляні предмети (ножиці, ножі, шпильки, цвяхи, дріт, дзеркала, скляні флакони), а також дрібні предмети (намистинки, ґудзики і т.п.), таблетки.

* Перед тим, як вести дитину в дитячий садочок, ретельно перевірте зав'язки і застібки на одязі та взутті.

* Слідкуйте за нігтями дитини. Вчасно підстригайте їх. Дайте дитині пару носових хустин: одну для верхнього одягу, іншу – для кімнатного. Навчайте правильно користуватися ними (кашляти, чхати - тільки в хустину). Діти будуть менше заражати один одного.

* Спірні і конфліктні ситуації потрібно вирішувати не в соціальних мережах, а безпосередньо у садку, звичайно й у відсутності дітей. Якщо ви не змогли вирішити будь-яке питання з вихователями групи, зверніться до директора дошкільного закладу.

Обов'язки батьків

Батьки (законні представники) зобов'язані:

- Закласти основи інтелектуального, фізичного, морального розвитку дитини в дитячому віці;

- Виконувати Статут закладу в частині, що стосується їх прав і обов'язків;

- Своєчасно оплачувати утримання дитини в закладі;

- Своєчасно повідомляти про можливу відсутність дитини;

- Сприяти навчальному закладу у вихованні, навчанні та розвитку вихованця;

- Взаємодіяти з закладом в усіх напрямках виховання і навчання дитини.

- Відвідувати загальні та групові збори.

Права батьків

Батьки (законні представники) мають право:

- Захищати законні права та інтереси дитини;

- Вносити пропозиції щодо поліпшення роботи з дітьми, в тому числі організації додаткових (платних) освітніх і медичних послуг;

- Консультуватися з педагогічними працівниками закладу з проблем виховання та навчання.

- Надавати допомогу і робити добровільні пожертвування на реалізацію статутних завдань.

- Брати участь в суботниках.

Організаціяігрової діяльності дітей дошкільного віку

Організована ігрова діяльність дошкільників посідає особливе місце у системі організованих освітніх впливів, оскільки власне ігрова діяльність є провідною упродовж усього дошкільного віку. В межах саме ігрової діяльності відбуваються найважливіші зміни у дитячій психіці: виникають визначальні для успішного розвитку новоутворення, максимально виявляються психічні властивості й процеси, розвиваються ключові риси характеру, започатковуються базові особистісні якості, відбувається становлення образу «Я». Ігрова діяльність дошкільників є основою виникнення інших специфічних видів дитячої діяльності, які пізніше відокремлюються від гри і набувають самостійного виявлення, значення, наприклад, праця, учіння, художня творчість.

Організована ігрова діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі передує розгортанню самостійних ігор. Вона, як й інші види організованої діяльності, частіше ініціюється та скеровується педагогом, проте може виникати із самостійної гри, якщо потребує втручання і прямого керівництва та участі самого вихователя через брак у досвіді дітей навичок самоорганізації, планування ігрових дій, знань правил гри, способів урегулювання конфліктів або подальшого розгортання сюжету тощо. Завдяки керівній ролі педагога, поданим зразкам ігрових дій та налагодження партнерських відносин з усіма учасниками гри, поступово формується той ігровий досвід і арсенал засобів його застосування, які згодом дозволять дітям грати автономно, керуючись власними бажаннями, ініціативами, внутрішніми спонуканнями, симпатіями, творчими задумами, прийомами соціальної взаємодії з однолітками та ін.

Організовуючи певну гру, відповідно до спланованої мети і порядку її проведення вихователь піклується про створення та оснащення ігрового простору, з урахуванням віку дітей, їхніх інтересів, ігрових уподобань добирає прийоми залучення і збору на гру, зацікавлення нею, пояснення ходу, правил гри та дій учасників, розподілу ролей та ігрової атрибутики, спрямування і корекції ігрових дій вихованців та їхніх стосунків у процесі гри, підведення її підсумків та оцінювання індивідуальних досягнень в ігрових результатах, позитивних чи негативних проявів у поведінці, взаєминах дітей. Організоване проведення будь-якої гри вимагає ретельної попередньої, підготовчої освітньої роботи з метою створення необхідного і достатнього запасу уявлень про світ природи, культури, людей і власного «я», навичок компетентної поведінки в ньому. За цієї умови діти швидше зрозуміють сутність ігрового змісту та інструкцій педагога, оскільки матимуть внутрішню готовність до виявлення своєї компетентності шляхом гри. Тому у календарних планах освітньої роботи з дітьми різного віку має простежуватися чітка система підготовки до ігрової діяльності як організованої, так і самостійної: спостереження, екскурсії, розглядання творів образотворчого мистецтва, читання художньої літератури, перегляд діафільмів, мультфільмів, кінофільмів, прослуховування аудіо записів, бесіди і розповіді вихователя у повсякденному житті, заняття різного змістового спрямування, систематична участь дітей в різних організованих вихователем формах роботи і видах діяльності.

В освітньому процесі дошкільного навчального закладу організована ігрова діяльність дітей охоплює різні види ігор. Найбільш придатні й зручні для організованого проведення ігри з правилами (дидактичні, рухливі), адже наявність у них чітких правил регламентує дії дітей і цим визначає керівну функцію педагога. Дидактичні й рухливі ігри мають конкретну мету, що дозволяє інтегрувати ці види ігор у різні форми організованої навчально-пізнавальної, рухової, мовленнєвої, навіть художньої діяльності . Наприклад: вони широко застосовуються у процесі занять чи індивідуальної роботи з фізичного, пізнавального, мовленнєвого, художньо-естетичного розвитку, фізкультурних, музичних, літературних свят і розваг, походів та екскурсій, спостережень. Водночас, ними слід насичувати вільний час в періоди прогулянок, ранкових прийомів, вечірні години як окремими формами організованої діяльності дітей чи то в груповому приміщенні, чи то на свіжому повітрі.

Організовані дидактичні та рухливі ігри необхідно узгоджувати з певним етапом навчання дітей: так, рухливі ігри застосовуються на етапі закріплення та автоматизації рухової навички, дидактичні ігри – на етапах поглибленого вивчення матеріалу, закріплення, узагальнення, систематизації знань.

У планах роботи вихователя періодично слід передбачати повторне проведення цих видів ігор, внесення варіативних змін та ускладнень до них стосовно правил, ігрових дій чи рухів, очікуваних результатів, використання посібників та обладнання, кількості учасників та ін.

Творчі ігри (сюжетно-рольові, театралізовані режисерські та драматизації, конструкторсько-будівельні) за визначенням є різновидом вільної, самостійної діяльності дітей, яка здійснюється з дитячої ініціативи і є проявом самостійності, креативності дошкільників. Тут важливо враховувати: творча гра проходить свій шлях становлення від елементарних маніпуляцій з предметами до предметно-ігрових дій і далі – до творчої гри, в якій діти самостійно створюють задум, розгортають сюжет, розподіляють і виконують взяті на себе ролі, регулюють ігрові і реальні міжособистісні стосунки, оцінюють досягнуті результати.

Завдання педагога – сприяти своєчасному просуванню творчої гри на цьому шляху. Без організованих прямих і непрямих педагогічних впливів і домірної участі самого дорослого у творчій грі дітей перехід від одного етапу розвитку творчої гри до іншого, вищого, затримується або не відбувається. Особливі труднощі виникають у розвитку змісту творчої гри: якщо педагог не організує проведення творчої гри з дітьми, а пускає таку гру на самоплин, покладаючись тільки на самодіяльність вихованців, то зміст такої гри і рівень  дій дітей у ній не прогресують. Наприклад: навіть у старшому дошкільному віці у сюжетно-рольових іграх діти можуть просто виконувати певні дії з іграшками на відтворення окремих дій людей згідно взятої ролі, як 3-річні малюки, і не вміти відтворити стосунки між дорослими та дітьми, а тим більше – правила суспільної поведінки та суспільні стосунки між людьми. Такі примітивні ігрові прояви не сприяють досягненню розвивального, виховного, навчального ефекту творчої гри.

До неповноцінного розвитку творчої гри може призвести і неправильне, некероване наповнення предметно-ігрового середовища іграшками, атрибутами. Варто враховувати: у групах для дітей раннього і молодшого дошкільного віку має бути широкий асортимент іграшок і в кількох екземплярах, іграшки для цих дітей – відправна точка творчої гри; для старших дошкільників уже не іграшка зумовлює зміст гри, а, навпаки, творчий задум і зміст гри визначає підбір іграшок. У групах дітей старшого дошкільного віку велика кількість однопланових іграшок недоцільна, адже їх надлишок здатен притупляти ігровий інтерес, обмежує дитячу уяву, винахідливість при використанні предметів-замінників для творчої гри. Ступінь самостійності дітей у творчих іграх залежить від вікових можливостей, обсягу знань дітей про навколишній світ, особистого досвіду комунікації дитини, індивідуальних особливостей характеру, темпів загального розвитку та інших чинників. Ця самостійність формується поступово, а отже самостійна творча гра не виникає одразу, їй треба навчати: обирати тему, формувати предметно-ігрове середовище, розвивати сюжет чи план гри, розподіляти ролі чи обов’язки, реалізовувати ігрові образи, знаходити шляхи виходу із конфліктних чи спірних ситуацій тощо. Тому в освітньому процесі дошкільного закладу виділяється час для організованих творчих ігор у спільному бутті дітей і вихователя, а у календарних планах відбиваються форми і прийоми підготовки дітей до творчих ігор, безпосереднього впливу на їхній зміст і рівень, ступінь і мета особистої участі педагога в ігровому процесі.

Отже, в організованій ігровій діяльності необхідно забезпечити кожній дитині активну позицію, стимулювати розвиток її творчих здібностей, формувати стійкий інтерес до пізнання навколишнього світу і себе в ньому, оволодіння різними видами діяльності.

Малюнки на снігу

Помалювати надворі, де замість паперу у вас буде білий сніг! На вулицю можна взяти звичайні фарби і кісточки та розфарбовувати невеличкі ділянки щільного снігу, наприклад на сніговиках.

Великі снігові ділянки зручно розфарбовувати з допомогою пульверизатора. Заздалегідь додайте  у воду для пульверизатора фарби або харчові барвники. Таки чином можна розфарбувати снігові фігури, сніг на кущах і гілках дерев.

Для малювання на снігу тонкими лініями знадобиться пластикова пляшка з отвором у кришці. Ще паличками можна викласти який-небудь малюнок і забризкати його зверху фарбою із пульверизатору. Коли ви приберете палички, залишиться білий малюнок на кольоровому фоні.

Льодові забави

Лід – прекрасний матеріал для творчості. Його треба приготувати заздалегідь. Заморожувати лід можна в холодильній камері, на відкритому балконі або на вулиці. Знадобляться будь-які не скляні форми, пластикові ємності з-під харчових продуктів, формочки для пісочниці, обрізані пластикові пляшки та коробки з-під соку, силіконові та алюмінієві форми для випікання, консервні банки, миски, пластикові стаканчики та навіть гумові рукавички.

Отримані шматочки льоду можна просто роздивлятися, перебирати, рахувати, розкладати за кольорами, кидати, возити на машинці, розбивати, викладати з них різні візерунки і будувати вежі, скріплюючи їх водою.

Із льоду можна зробити цікаві прикраси для вулиці і прикрасити ними дерева поряд з будинком або по дорозі до дитячого садочку. Для цього в пласких формах заморозь те природні матеріали, кольорові кубики льоду, скляні кульки, намистини, мушлі, шматочки апельсина або лимона. Також можна заморозити мереживні серветки, конфетті, різнокольорові сніжинки із паперу або будь-які інші фігури. Не забудьте занурити в воду кінці ниточок або мотузки, за яку ви будете підвішувати прикраси.

Слідопити

Спостерігати за слідами тварин и птахів – також чудове заняття. З дитиною старшого віку можна визначити, які сліди кому належать, і шукати звірів, що ці сліди залишили.

З молодшими дітьми – просто розглядати сліди, причому не лише сліди собак і голубів, але й свої власні.

Покажіть малюкові, що ваша нога залишає на снігу відбиток, і нога дитини – також. Спробуйте намалювати, щось за допомогою відбитків черевиків, наприклад, квіточку або посмішку.

Тіньовий театр

Якщо за вікном колючий мороз – не засмучуйтесь. Вдома можна зробити багато захоплюючого. Наприклад, домашні постановки – дуже веселе і корисне проведення часу. Вони особливо цінні, якщо в них беруть учать усі члени сім’ї та друзі.

Влаштуйте на стіні тіньовий театр, використовуючи будь-які іграшки та ваші руки. Розставте фігурки тварин на столі та підсвітіть їх ззаду лампою або потужним ліхтарем, щоб їх тіні падали на стіну. Тінями від різних предметів можна створювати цілі міста, гірські та інші пейзажі. Якщо предмет поставити ближче до лампи, то його тінь буде більшою, тому навіть з однакових по розміру предметів можуть виходити різні тіні.

Придумайте історії, підігруючи тінями від рук. В Інтернеті можна подивитись як робити найрізноманітніші тіньові фігури.

Малювання на склі

Ще одне домашнє заняття: запропонуйте дітям помалювати на вікнах спеціальним олівцем по склу. Такі малюнки можна робити напередодні Нового року або в будь-який інший час. Спробуйте обводити предмети за вікном: дерева, будинки, дороги, машини.

 Великожитинський ЗДО "Колосок" працює за освітньою програмою "Українське дошкілля". Ознайомитися можна тут:  https://mon.gov.ua/storage/app/media/programy-rozvytku-ditey/Bilan_Programa_Ukrdoshkillja_2017.pdf                                

Шановні батьки!!!

Згідно рішення Шпанівської сільської ради у Великожитинському ЗДО «Колосок» затверджено такі пільгові категорії:

-         діти з багатодітних сімей (50 %);

-         діти у сім’ях, яких сукупний дохід на кожного члена сім’ї за попередній квартал не перевищує рівня забезпечення прожиткового мінімуму (100%);

-         діти – сироти (100%);

-         діти напів – сироти (100%);

-         діти позбавлені батьківського піклування, які перебувають під опікую і виховуються в сім’ях;

-         діти працівників органів внутрішніх справ, які загинули під час виконання службових обов’язків (100%);

-         діти малозабезпечених сімей (100%);

-         діти учасників АТО (100%).

Для встановлення наявної у вас пільги потрібно:

-          заява;

-          копія свідоцтва про народження дитини ( всіх дітей для багатодітної сім’ї)

-          копія посвідчення про наявну у вас пільгу;

-          довідка про склад сім’ї (для багатодітної сім’ї).

Адаптація після літніх канікул 

     Адаптація після літніх канікул  є закономірним процесом і триває приблизно від двох до чотирьох тижнів, в залежності від індивідуальних особливостей дитини. Вважається, що вересень - кризовий місяць для дошкільнят після тривалого літнього відпочинку. У період адаптації дитині необхідно рано вставати, дотримуватися режимні моменти дитячого садка, вибудовувати певні взаємини як з дорослими, так і з однолітками, підпорядковувати свої бажання існуючим традиціям групи. Період адаптації проходить у кожної дитини по-різному, найчастіше характеризується не тільки труднощами психологічного характеру, а й дуже часто порушеннями загального стану дитини. Але якщо дотримуватися певних правил, то стадію адаптації можна пройти набагато легше і безболісніше. Для цього необхідно:  Дотримуватися правильного режиму дня. Доведено, що здоровий і тривалий сон не тільки впливає на нормальний фізичний і психічний розвиток дитини, а й вважається певним фундаментом для продуктивної діяльності дитини протягом дня. Глибокий і спокійний сон є ознакою хорошої адаптації дитини, а неспокійний сон повинен насторожити батьків. Неспокійний сон, погане самопочуття можуть бути ознакою тривоги, великої напруги, дискомфортного стану дитини. Надати дитині повноцінний відпочинок.

     Активний відпочинок (особливо на свіжому повітрі) найкраще допомагає підготуватися до майбутнього відвідування дитячого садка. Мудрість говорить: «Добре працює той, хто добре відпочиває». Безцільне проведення часу може тільки ще більше втомити дитини. Потрібно обмежити час перегляду телевізора та ігор за комп'ютером. Дитина повинна гуляти на свіжому повітрі (дошкільнятам рекомендується щодня проводити на повітрі 4 години) 
     У перший місяць відвідування дитячого садка, після літніх канікул дитині необхідно адаптуватися до режиму освітнього закладу, тому в вересні не варто завантажувати його додатковими заняттями в секціях і гуртках. Час дитини треба організувати так, щоб він не втік відразу після дитячого садка на інші заняття. Бажано для початку змінити Садовську атмосферу на домашню, годину-півтора відпочити (прогулянка на свіжому повітрі, спілкування з рідними, близькими, легкий перекус) і тільки після цього можна приступити до додаткових занять.

    Створити для дитини ситуацію успіху. Намагайтеся спиратися на сильні сторони дитини, обов'язково зазначайте навіть незначні його просування в період адаптації, сконцентруйте свою увагу не на знаннях, які він можливо за літо кілька «розгубив», а на придбаних досягнення. Не порівнюйте свою дитину з іншими дітьми, особливо не ставте їх в приклад. Пам'ятайте, що кожна дитина неповторний і унікальний. Встановити довірчі відносини з дитиною.
     З'ясовуйте, які відносини складаються у вашої дитини з однолітками в групі і вихователями. Обов'язково промовляйте і програйте його труднощі і намагайтеся їх дозволити так само в ігровій формі. Покажіть в грі шляхи виходу зі скрутної ситуації (це буде свого роду для дитини репетицією його поведінки) і час від часу розбирайте з дитиною його правильні і помилкові кроки. Довірчі відносини з дитиною допоможуть йому краще адаптуватися до життєдіяльності в дитячому саду і впоратися з будь-якими труднощами. Говорячи про адаптацію до дитячого садка, Мають на увазі, як правило, перший похід дитини в садок і пов'язані з цим проблеми. Однак після довгих літніх канікул, коли багато дітей не відвідують дитячий садок, Їм знову доводиться звикати до розпорядку.

    Про те, чи потрібна дітям адаптація в такому випадку і як поводитися батькам, нам розповів практикуючий дитячий і сімейний психолог, Ольга Чигир.

    Чи легко вам знову влитися в трудові будні після відпустки? Навіть після вихідних мобілізувати себе для робочого тижня буває важкувато. Те ж і з маленькими дітьми, які все літо жили "вільної" життям, скажімо, у бабусі в селі, а тепер їм належить кожен день рано вставати і виконувати правила садочка. Щоб процес повернення в дитячий сад пройшов більш впевнено і комфортно для дитини, дотримуйтесь наступних правил:

Почніть готувати дитину заздалегідь.

   За пару тижнів до походу в дитячий садок почніть піклуватися про дотримання режиму дня. Дітям дійсно необхідний розпорядок, він заспокоює і дає відчуття безпеки і визначеності. Почніть раніше укладати дитину спати і раніше піднімати з ліжка вранці, щоб до кінця серпня повідомити: "Ну ось, літо закінчилося. З завтрашнього дня ми починаємо ходити в садок".

Розповідайте про необхідність дотримуватися правил

    Поки дитина була влітку у бабусі, там були одні правила. У батьківській родині - інші. У дитячому садку теж свої правила. Незалежно від бажання або небажання їх дотримуватися правил існують всюди. Це потрібно пояснювати дитині будь-якого віку. Часто буває, що вихователя дитина краще слухає, ніж маму, а в садку менше дозволяє собі гратися, ніж удома, у нього менше примх. Це означає, що вихователь, як дорослий, краще мами утримує владу і більш послідовний у дотриманні правил дитячого садка. Крім того, вихователі, як правило, знають, що після літа у дітей починається адаптаційний період, і вміють себе з ними вести.

Діліться своїм досвідом, розповідайте про свої труднощі

     Якщо дитина вередує, не хоче рано прокидатися і йти в дитячий садочок, розповідайте йому про те, як вам важко ходити на роботу. Але це необхідно, тому вам доводиться це робити. А ходити в дитячий сад - це робота дітей.

Проявляйте гнучкість

     Всі діти різні. Комусь подобається ходити в садок, вони сумують за іншим дітям, з радістю знайомляться з "новенькими". У таких дітей, як правило, проблем з адаптацією після літа немає. Є діти, навпаки, «не садіковскіх". До них потрібен індивідуальний підхід. Якщо ви бачите, що вашій дитині важко знову влитися в режим і ходити в садок, можливо, потрібно проявити гнучкість і перший тиждень забирати його з садка перед денним сном. Але буває, що у батьків немає можливості підлаштовуватися під дитину. Тоді він просто йде в садок і рано чи пізно проходить свою адаптацію.

Визначтеся, хто водить дитину в садок.

      Буває, що, вирушаючи в дитячий сад з мамою, дитина вередує, а з татом поводиться спокійно, прощається без сліз і істерик. Тоді, можливо, варто відводити в сад дитини того з батьків, з ким він веде себе менш неспокійно.

Попередження  дорожньо-транспортного травматизму серед дітей дошкільного віку

Шановні батьки!

Швидке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання – забезпечення безпеки руху пішоходів.

У попередженні дорожньо-транспортного травматизму важливу роль відіграє робота дорослих з роз’яснення дошкільникам правил дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованості на вулицях і дорогах. Щоб не допустити лиха на дорозі, вам необхідно:

- не подавати дітям негативного прикладу, порушуючи правила дорожнього руху;

-  не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, щоб своїм прикладом не заохотити дітей;

-     вчити переходити вулицю на зелене світло світлофора, користуватися підземним переходом;

-    на власному прикладі вчити користуватись нерегульованим пішохідним переходом;

- при перетині вулиці нерегульованим пішохідним переходом радити дітям йти в загальній масі пішоходів, бо дитина сама ще не завжди здатна оцінити дорожню ситуацію;

-   не дозволяти дітям з’являтися зненацька перед транспортними засобами;

-      вчити дітей правильно обходити транспорт на зупинках (трамвай – спереду, тролейбус, автомобіль та автобус – позаду);

- не дозволяти дітям самостійно користуватися громадським транспортом;

- не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги;

- не дозволяти дітям грати з м’ячем,кататися на велосипеді, ковзанах, роликах, лижах, санчатах на проїжджій частині дороги та поблизу від неї.

Попередження пожежі 

від пустощів та необережного поводження з вогнем

Шановні батьки!

 Щоб не допустити пожежі необхідно виконувати наступні правила пожежної безпеки:

- зберігати сірники в місцях недоступних дітям;

-         не дозволяти дітям розводити багаття;

- не дозволяти самостійно вмикати електронагрівальні прилади;

- не дозволяти користуватися газовими приладами;

- не допускати перегляд телепередач, користування комп’ютером за відсутності дорослих;

-     не залишати малолітніх дітей без нагляду;

- не вмикати електроприлади з пошкодженим дротом чи струмоприймачем;

-        не нагрівати лаки та фарби на відкритому вогні;

- не заставляти шляхи евакуації (лоджії, балкони, коридори;

-  не зберігати на балконах легко займисті речовини (бензин, мастила, ацетон);

-         не сушити речі над газовою плитою;

- не користуватися саморобними ялинковими гірляндами;

- не влаштовувати піротехнічні заходи з балкону та поряд з будівлею;

-         не палити в ліжку.

Шановні батьки! Ставтеся негативно до дитячих ігор з вогнем! Роз’яснюйте, що їхні пустощі з вогнем можуть спричинити пожежу, загибель у вогні майна та людей!

Шановні батьки! Своїм прикладом навчайте дітей суворому виконанню протипожежних вимог. Пам’ятайте, що приклад старших є для дітей кращим методом виховання.

ПАМ'ЯТКИ ІЗ ПИТАНЬ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Профілактики травматизму

серед дітей дошкільного віку

(Пам'ятка для батьків та вихователів закладів дошкільної освіти)

   І. Електробезпека

1. Не залишати дітей з увімкненими електроприладами (праска, телевізор,
настільна лампа, електрообігрівач, магнітофон, комп'ютер тощо).

2.Не дозволяти дітям вмикати та вимикати електроприлади.
3. На розетки поставити заглушки.

4.   Не вмикати в одну розетку більше ніж два електроприлади.

5. Не   прикрашати   новорічну  ялинку   одночасно електрогірляндами   і «дощиком» із фольги: це може призвести до короткого замикання і пожежі. 

 ІІ. Безпека користування газовими приладами

    1. Не залишати дітей наодинці з увімкненими газовими приладами.

    2. Не дозволяти дітям торкатись до газових приладів, вмикати та вимикати їх.

    3. Не обігрівати приміщення за допомогою газової плити: це може призвести до отруєння продуктами згоряння. Найбільш чутливими до отрути є діти.

III.Пожежна безпека

1.Джерела  вогню  (сірники,  запальнички  та  ін.)  потрібно  зберігати  у недоступному для дітей місці.

2. Легкозаймисті речовини (спирт; рідини, що містять спирт; лаки; фарби; розчинники; бензин; олію та ін.) потрібно зберігати в недоступному для дітей місці.

3. Під час відпочинку на природі не потрібно розпалювати і дозволяти це робити дітям.

4. Не дозволяти дітям користуватись відкритим вогнем.

5. За потреби спалювання сміття робити за відсутності дітей.

6. Не курити в присутності дітей і не залишати недопалки. 

IV.Безпека в побуті

1.  Загальні вимоги

1.1.         Навчити   дитину   безпечних   ігор.   Не   дозволяти   проводити   ігри, пов'язані   зі   схованками   в   шафах  та   інших   предметах,   що   зачиняються, за занавісками та з пересуванням у темряві.

1.2. Якщо дитина має окрему кімнату, то всі її речі мають знаходитись на висоті піднятої руки. Слід стежити, щоб у дитини не було потреби діставати щось зі стільця чи табуретки. Над ліжком не повинні висіти ніякі предмети.

1.3. Лампи в електроприладах повинні бути повністю закриті плафонами.

1.4. Гострі,  ріжучі,  колючі  і  крихкі  предмети  повинні  знаходитись,  у недоступному для дітей місці.

1.5. Особливу увагу потрібно звернути на зберігання ліків. Лаки повинні зберігатися зачиненій шафі.

1.6. Іграшки   не   повинні   бути   небезпечними   для   дитини   (лазерні іграшки, кулькові та водяні  пістолети). Якщо  іграшка розбираєгься, то її складові  частини  за розмірами  повинні  бути такими,  що  не  вміщаються в рот, ніс, вухо. Перевірте іграшки щодо можливості розбивання (осколки можуть поранити дитину).

1.7. Із сумісними іграми з дітьми не використовуйте петарди.

  2.Безпека на кухні

 2.1. Столові прибори для дитини повинні бути такими, що не б'ються.

 2.2. Обідній стіл та стілець повинні бути дібрані відповідно до росту дитини.

 2.3. Над обіднім столом не повинні висіти полиці або окремі предмети кухонного обладнання.

 2.4.Усі спеції, як сипкі так і рідкі, повинні зберігатись у недоступному для дитини місці.

2.5. Якщо виникла потреба користуватися виделкою і ножем, то їжу дитині повинні порізати дорослі.

2.6. Краї чашок та склянок не повинні мати тріщин і щербинок.

2.7. На плиті ручки сковорідок і носик чайника потрібно повернути до стіни.

2.8. Гарячу їжу необхідно  розливати лише на столі,  а не переносити тарілки з нею від плити до столу..

 2.9. У присутності дитини бажано користуватися конфорками другого ряду.

 2.10. Якщо дитина не дістає до крана з водою, то вона може користуватися змоченим рушником.

 2.11. Двері   кухні   з   боку   коридору   повинні   закриватися   на   гачок, розміщений у третій частині зверху.

3.  Безпека у ванній кімнаті

3.1. Для дитини слід мати дитячі миючі засоби. Миючі засоби, якими користуються  дорослі,   є   шкідливими   для   дитини   і   повинні   зберігатись в недоступному для місці.

3.2. Підлогу потрібно покривати не слизьким килимком.

3.3. Двері   ванної   кімнати   повинні   закриватись   на   гачок   чи   засув, розміщений у третій частині, зверху.

3.4. Не можна залишати дітей наодинці під час купання.

4.  Попередження травматизму під час відпочинку

4.1. Не залишайте дітей без нагляду.

4.2.        Перевірте    обладнання   дитячого    майданчика,    щоб   запевнитися у   відсутності   чинників,   що   можуть   спричинити   травмування.   Особливо уважно обстежте пісок: у ньому можуть міститися скло та гострі металеві предмети.

4.3. Огляньте територію навколо будинку і перевірте наявність відкритих підвалів,  каналізаційний люків,   ям,  електрощитів,  недобудованих об'єктів, стоянок автотранспорту тощо.

V. Безпека дорожнього руху

1. Виконуйте правила дорожнього руху.

2.   Проаналізуйте   місце   проживання   на  предмет  оцінку   інтенсивності дорожнього руху.

3.   Дозволяйте старшим дітям самостійно переходити дорогу за повної відсутності руху: автотранспорту або велосипедистів.

    4.  Пам'ятайте, отруйні гази машин — небезпечні для дітей.

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ 

1.Сформуйте у себе позитивне ставлення до дитячого садка, налаштуйте себе на те, що дитині тут буде добре, її буде доглянуто, оточено увагою, вона отримає підтримку.

2.Уникайте будь-яких негативних розмов у сім'ї про дитячий садок у присутності дитини, оскільки вони можуть сформувати у неї негативне ставлення до відвідування дитячого садка.

3.Створіть спокійний, безконфліктний клімат у сім'ї.

4.Заздалегідь потурбуйтеся про те, щоб розпорядок дня дитини вдома був наближеним до розпорядку дня у дитячому садку (ранній підйом, час денного сну, прийоми їжі, прогулянки).

5.Ознайомтеся з режимом харчування та меню у дитячому садку.

6.Навчайте дитину їсти не перетерті страви, пити з чашки, привчайте тримати ложку.

7.Учіть дитину пізнавати свої речі: білизну, одяг, взуття, носовичок.

8.Привчайте дитину після гри класти іграшки на місце.

9.Пограйтеся дома у дитячий садок з ляльками: погодуйте їх, почитайте казку, поведіть на прогулянку, покладіть спати.

10.Виховуйте у дитини позитивний настрій та бажання спілкуватися з іншими дітьми.

11.Тренуйте систему адаптаційних механізміву дитини - привчайте її до ситуацій, в яких потрібно змінювати форми поведінки.

12.Підготуйте для малюка індивідуальні речі: взуття та одяг для групи, 2-3 комплекти змінної білизни, чешки для музичних занять, носовичок.

Консультація для батьків "Як провести вихідні дні"

      Усі з нетерпінням очікують вихідні дні, як дорослі так і діти. За тиждень організм втомлюється не лише фізично, а й морально. Ваша дитина цілий день перебуває в дошкільному закладі, ввечері вдома майже немає часу на спілкування в родині.Тому у вихідні дні так важливо, якомога більше приділяти увагу один одному у сім'ї, а особливо це потрібно дитині. Все, що ми не встигли розказати, показати дітям у будні дні, ви повинні зробити це за вихідні. Як же правильно провести вихідні дні з користю для дитини і самих дорослих?

По-перше, необхідно як найбільше перебувати на свіжому повітрі. Якщо дозволяє погода, відвідайте з дітьми ліс, водойму, парк. Багато молодих сімей полюбляють відпочинок на лоні природи, але все зводиться до вогнища, шашликів та навіть до банальної випивки. А діти в цей час представлені самі собі. І чим вони займаються в цей час батьків не дуже турбує, лиш би не заважали дорослим "культурно відпочивати". Користі від такого походу на природу дітям немає, а ось шкоди по-вінця. Адже дії батьків не співпадають з тим, чого їх навчали вихователі. А саме: розводити багаття у лісі, ламати гілки та нищити дерева й кущі, смітити, розпивати алкогольні напої, палити цигарки тощо. Якщо ви ідете з дітьми на природу, то повинні на все живе звертати увагу, дивуватися, задавати дітям запитання, відповідати на їхні, а ні в якому разі не ігнорувати. Якщо ж можливо ви не знаєте правильної відповіді, то краще не придумуйте щось самі, а пообіцяйте (і обов'язково виконайте) знайти відповідь у книгах, коли повернетесь додому.

По-друге, дітям, та й вам також, корисно побувати в театрі, цирку, зоопарку, на атракціонах. Звичайно це зараз коштує чималих грошей, але години спілкування з дитиною, перегляд вистави з нею, а потім обговорення баченого, захват вашого малюка тим, що це все було разом з вами не має ціни - тому що це спілкування безцінне. Якщо ж на дворі погода не дозволяє вийти за поріг, то і вдома можна знайти масу цікавого і корисного для спілкування з дитиною: почитати книгу і обговорити прочитане, пограти в шашки, чи шахи, лото, розіграти театральну виставу по знайомій і улюбленій казці. Залучити дитину до спільної хатньої праці: навести порядок в своєму куточку з іграшками, витерти пил, помити посуд тощо. Все це слід робити так, щоб малюк працював "не з під палки" а із задоволенням: заохочуйте, підбадьорюйте, не скупіться на похвалу. Навіть, якщо розбилась ваша улюблена чашка, то заспокойте дитину, що то не саме страшне, та й взагалі ви вже давно мріяли купити іншу ще кращу чашку, але трішки жаль викидати цю. Батьки, що люблять своїх дітей, завжди знають, як розумно провести вихідні дні з користю і для себе і, головне, для своєї дитини. Цей "потрачений" час на спілкування з сином чи донькою вернеться до вас сторицею вдячністю маленьких сердечок ваших дітей.

Бажаємо вам успіху в цій, здавалось би, легкій та, в той же час, важкій справі, як спілкування з дитиною, її виховання.

Щоб не сформувати у дитини поняття, що дитячий садок є своєрідним покаранням для неї, бажано уникати:

• розповіді в присутності дитини про недоліки дитячого садка, без акценту на приємних моментах;
• спроби навіяти ще маленькій дитині, що ходити до садка - обов'язок неприємний, але вона повинна, оскільки й дорослі ходять на роботу;
• обіцянки забрати додому раніше - як ногороди за добру поведінку.

Дитина плаче при розставанні з батьками. Що робити?

Розповідайте дитині, що цікавого чекає його в дитячому саду (зустріч із друзями, цікава книга, нові пісні і танці, гарні іграшки)

• Будьте спокійні, не проявляйте перед дитиною свого занепокоєння;

• Дайте дитині із собою улюблену іграшку або якийсь предмет із дому(можна покласти в кишеню куртки будь-який "сектет" - навіть звичайний великий гудзик);

• Придумайте та відрепетируйте кілька різних способів прощання (погладжування по спинці, повітряний поцілунок, "секретне слово");

• Будьте уважні до дитини, коли забираєте його з дитячого саду (розпитайте, чим він займався, похваліть його молюнок або виріб);

• Демонструйте дитині свою любов і турботу (скажіть, що весь день думали про нього, планували спільні заняття на вечір);

• Головне - будьте терплячі!

 Як побудувати спілкування з дитиною.

Рекомендації для батьків.

• Пам'ятайте, що дитина - унікальна особистість. Цінуйте її індивідуальність, підтримуйте і розвивайте;
  
• Дайте дитині зрозуміти, що дорослі завжди готові її підтримати і зрозуміти;
• Розмовляйте з дитиною про те, що ви робите з нею разом. Нехай коментує, що вона бачить і чує довкола, плануйте разом вихідні;
• Давайте дитині прості вказівки, формуйте прості речення;
• Будьте хорошим слухачем, дайте дитині висловитися;
• Обов'язково дивіться дитині в очі коли вона з вами розмовляє. Усіляко показуйте, що ви уважно слухаєте;
• Виправляйте помилки тактовно, пояснюйте, як виправити недолік;
• Не давайте жодних вказівок і команд;
• Не сваріть дитину і не обіцяйте покарати її. Ліпше навчіть, як виправити ситуацію або зробіть це разом;
• Не зловживайте постійною розрадою дитини;
• Ніколи не порівнюйте свою дитину з іншими дітьми, оскільки в кожної дитини свій індивідуальний розвиток;
• Виявляйте почуття щирої поваги до того, що дитина робить самостійно.
• Хваліть дитину за активність, ініціативність і самостійність - це сприяє розвитку впевненості у собі.

"КАЗКА ВИХОВУЄ І НАВЧАЄ"

8 ПРАВИЛ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДИТИНИ З КАЗКОЮ

1. Обирайте для дитини казки відповідно до її віку та вподобань.
2. Читайте дитині казку стільки разів, скільки вона просить .
3. Казку ліпше не читати, а розповідати.
4. Використовуйте казкові події для формування особистості дитини.
5. Пам’ятайте про специфіку сприймання дітьми казкових подій –для дорослих кидання персонажів у вогонь є порушенням їхніх прав, а для дитини впевненість у тому, що зло знищене.
6. Не пояснюйте дитині глибинного змісту казки.Він має бути прихованим для неї та впливати на підсвідомість лише через тексти, а не за допомогою тлумачення подій.
7. Не імпровізуйте, вводячи у казку персонажів та сюжетні лінії з реального світу. Адже так ви вносите плутанину у диференціацію дитиною казкових та реальних подій.
8. Розповідаючи казку використовуйте казковий зачин - це ворота через які дитина одразу ж потрапляє у казковий світ.

ЯК ЧИТАТИ ДІТЯМ КАЗКИ

1. Читати чи розповідати казки дошкільникам слід у середньому темпі, намагаючись якнайліпше передати емоції персонажів, їхній характер. Розповідати дитині казку важливо із задоволенням, не відволікаючись на сторонні справи.

2.Під час розповідання, читання дорослий має сидіти, чи стояти перед дитиною, щоб вона бачила його обличчя та стежила за його мімікою, жестами. Такі форми вияву почуттів доповнюють і підсилюють враження від казки. Передусім орієнтуйтеся на настрій дитини.

3.Враховуючи те, що дитина не може бути пасивним слухачем, під час читання (розповідання) важливо активізувати її уяву: нехай дитина відповідає на запитання, повторює певні слова, розглядає ілюстрації, описує свої почуття та враження від почутого.

4.Важливо змалку виховувати повагу дитини до книги. Дошкільник має знати, що книжка - це не іграшка, з нею слід бережно поводитися, цінувати її.

5. Започаткуйте у вашій родині сімейний ритуал – щовечора читайте чи розповідайте дитині казки. Читання казки обома батьками сприяє встановленню та зміцненню тісного душевного контакту як з матусею так і з татусем.

          Завдяки казці, дитина пізнає світ не лише розумом, а й серцем»

                                                                                       В.О. Сухомлинський

ТОП-20 цікавих фактів про дітей і батьків

1. У європейських країнах середній вік батьків становить 29 років, в Індії – 19 років, в Україні здебільшого молодими мамами стають у 22, а татусями у 27 років;
2.  Наймолодшими батьками стали діти в Китаї в 1910 році: мамі і татові було 9 і 8 років;
3.  Останнім часом з’явилася тенденція давати дітям незвичайні імена. Кілька років поспіль найоригінальніші громадяни США називають своїх дітей на честь відомих брендів: так, дівчатка отримують ім’я Тіффані, Шанель, Армані, Гуччі, хлопчики – Лексус, Найк, Адідас тощо. 
4.  Найвідоміша компанія дитячих конструкторів “Лего” за роки свого існування випустила їх так багато, що на кожного жителя планети припадає по 30 елементів. Останнім часом почастішали випадки проковтування малюками дрібних деталей, тому до пластмаси почали додавати особливу речовину, що світиться на рентгенівських знімках;
5. Найбільше дітей у світі у султана Ісмаїла з Марокко. У нього 340 дочок і 548 синів;
6. Цікаво, що новонароджена дитина може розрізняти червоний і зелений колір, а ось синього вона не бачить;
7.  Згідно з статистикою, діти 3-4 років щодня ставлять 900 запитань і вимовляють понад 12 000 слів;
8.  Нігерія – країна близнюків, на кожні 11 пологів один випадок – це неодмінно двійнята або близнюки. А ось у Країні Вранішнього сонця це явище рідкісне – близнюки з’являються на світ тільки в одному випадку на 250 пологів;
9.  Цікаво, що в метрику дітей, народжених у Кореї, вносять також ті 9 місяців, які вони провели в утробі матері, тому технічно вони старші за своїх однолітків, хоча і народилися в одному році;
10. 11-річний житель Єгипту Махмуд Ваіль визнаний одним із найбільших розумників світу серед дітей. У нього феноменальний інтелект, дитина здатна ділити і множити дев’ятизначні числа зі швидкістю комп’ютера. 
11.  Вчені підтвердили, що малюкам, які в дитинстві активно повзали, легше дається навчання, ніж тим, які одразу почали ходити;
12. Найпопулярніший день тижня для народження дітей – це вівторок. А от у вихідні малюків народжується мало;
13.  Цікаво, але факт. В одній зі шкіл Вельсу звільнили вчительку молодших класів, яка сказала 6-річним дітям, що Санта-Клауса не існує;
14.  Ганеш ситам-Палам вважається найрозумнішою дитиною планети. У віці 7 років він уже став студентом університету й успішно опановує навчання, плануючи отримати вчений ступінь до 13 років;
15. У багатьох великих містах світу існують закриті клуби для дітей-індиго. Закриті не тому, що хочуть ізолювати малюків від світу, бо серед однолітків вони як білі ворони. Є діти, які в 5 років уже розмовляють чотирма іноземними мовами або пишуть поеми. Раніше таких людей вважали або геніями, або одержимими. Можна згадати Моцарта, Да Вінчі та інших відомих особистостей.
16. Японці старанно уникають у спілкуванні з дітьми слів «погано», «поганий», «нехороший». Якщо малюк капризує, кажуть не «ти погана дитина», а «хороші діти так не поводяться».
17. У Румунії працює єдиний у світі дитсадок для охоронців. VIP-малюки ходять до садочка разом зі своїми охоронцями. Кремезні чоловіки сидять у спеціальній прибудові і не зводять очей зі своїх підопічних.
18. Англійські вчені стверджують, що діти, які постійно мають справу з комп’ютером, значно швидше навчаються математики і в 5 разів швидше вчаться читати і писати.
19. У Дубаї (ОАЕ) відбулася найбільша у світі виставка фотографій усміхнених дітей у віці до п’яти років. Виставка, що налічувала 18 000 фотографій, потрапила до Книги рекордів Гіннесса. 
20. Кожні три секунди у світі народжується дитина.

Як зняти психологічне напруження дитини 

Глибоке дихання.

Зробити глибокий вдих, випинаючи живіт уперед до відчуття участі в цьому діафрагми. Тепер трохи повільніше, видихаючи повітря до втягування живота всередину

Фізичні навантаження

Найкращим способом зняття нервового напруження є фізичні навантаження - фізична культура та фізична праця. Якщо в дитини поганий настрій, їй необхідно гратися на свіжому повітрі в рухливі спортивні ігри: футбол, волейбол, теніс тощо, здійснювати велосипедні прогулянки з ровесниками, а ще важливіше - разом із батьками. 

Живопис

Живопис своїм розмаїттям кольорів, світла і тіні створює особливу музику картини. Колір сам по собі, незалежно від предмета, якому він властивий, справляє на глядача особливий психофізіологчний вплив.

Художнє слово

Читання цікавої казки, оповідання сприяє зменшенню нервового напруження і заспокоює дитину.

Театр

Вважають, що він має магічну силу впливу на психіку людини.

Позитивні емоції

З давніх - давен відомо, що  усмішка, жарт, гумор знімають психічне напруження і заспокоює дитину.

Музика

Людям здавна відомо про цілющі властивості музики. Російський невропатолог і В. Бехтєєв довів, що в дитячому віці нормальному, здоровому розвитку організма сприяють ніжні колискові пісніі, спокійна музика.

Спілкувуння з природою

Природа заспокоює нервову систему, робить людину добрішою. Тому прогулянки з дитиною у парку або виїзди на природу усією сім'єю - найкращі ліки від нервових перенапружень та чудовий засіб зміцнення родинних стосунків. 

Гра 

Гра - явище феноменальне, вона притаманна всім дітям. БЮез неї дитина не може нормально жити та розвиватись. Особливого значення набуває участь в іграх дітей та батьків під час спільного проведення відпочинку.

Корисна та шкідлива іграшка.

      Корисна іграшка закладає в душу малюка первісні поняття про добро й зло, надає дитині можливість виявляти кращі риси характеру – піклуватися про когось, допомагати, доглядати, лікувати, захищати, товаришувати, бути гостинними тощо. За допомогою справжньої іграшки дитині передається суть людських взаємин, виховується культура почуттів. Розвивальна іграшка виконує крім інших і психотерапевтичну функцію – допомагає дитині подолати власні страхи, опанувати бажання. На іграшках діти вчаться спілкуватися, бути людяними, відповідальними та охайними. Корисна іграшка не просто займає час, а розвиває дитину.

    Розвивальна гра дозволяє дитині виховувати самостійність, формує бажання та вміння взаємодіяти з однолітками, планувати спільні дії, домовлятися, підкорятися та керувати. Завдяки розвивальним іграм у дошкільника розвивається мислення і мовлення, творча уява та фантазія. Тому дитячі іграшки повинні бути джерелом радості, мотивом для гри. Вони повинні створювати умови для розвитку, залишаючи можливість для самостійної творчості.

   Антиіграшка від розвивальної іграшки відрізняється тим, що головним в ній є ідея володіння, а не пізнання світу: її зовнішня привабливість стає важливіше її творчого розвивального ігрового застосування. Антиіграшка нав’язує дитині засоби її застосування, не залишає місця для вигадування сюжету гри, а отже, не сприяє розвитку творчої уяви та фантазії.

    Антиіграшка – це специфічний засіб інформації, що пропагує антицінності. Вона становить небезпеку для життя й здоров'я дітей, негативно впливає на їх фізичний, психічний, моральний та духовний розвиток. Антиіграшки орієнтують дітей не на позитивні цінності культури й духовні зразки, а провокують прояви агресії, ненависті, корисливості.

Антиіграшка зумовлює викривлення системи цінностей:

• по-перше, відбувається меркантилізація дитячої свідомості, що виражається в перебільшеному ставленні до грошей, бажанні бути бізнесменом, заможнім;

• по-друге, у дитячій картині світу наростає тенденція до танатизації - мотивів смерті, загибелі всього живого на землі, знищення природи: на дитячих малюнках з’являються сюжети смерті, вибухів, аварій, катастроф.

Небезпеку для фізичного здоров’я малюка несе іграшка, яка: зроблена з неякісної сировини, з використанням шкідливих барвників (це може спричини алергію, отруєння в дітей, викликати бронхіальну астму, захворювання шлунково-кишкового тракту);

Небезпеку для інтелектуального та творчого розвитку дитини має іграшка, яка:

 - нав’язує дитині певний вид діяльності або стереотип поведінки;

 - формує в дитині культ матеріальних цінностей;

-  не дозволяє виявляти творчість та фантазію;

 - має зовнішній вигляд, який не відповідає дійсності (рожеві слони, блакитні зайчики тощо).

Фрази, які потрібно говорити дитині щодня

     Батьки хочуть, щоб їхні діти виросли життєрадісними і готовими до всіх випробувань долі. Але багато з них не замислюються про стилі спілкування зі своїми чадами, який впливає на їхні подальші успіхи.

Часто процес спілкування з дітьми зводиться до командного і авторитарного стилю.

Батьки забувають про взаєморозуміння та вміння вислухати дитину. Але варто задуматися і звернути увагу на способи, що дозволяють по-особливому висловити свою батьківську любов і легко донести будь-яку інформацію. Досить запам'ятати фрази, які потрібно говорити дитині щодня.

Цінність спілкування з дітьми

Якби батьки бачили процес спілкування зі своїми дітьми з боку, то їм стали б зрозумілими проблеми нерозуміння і дратівливості. З роками вони виростають в неподолані психологічні бар'єри. Якщо описати коротко, то спілкування дорослих з дітьми інколи має інструктивний характер: іди, на, візьми, зроби і так далі. Але для розвитку дитини такий стиль просто згубний.

Ще небезпечніше у вихованні дітей режим мовчання. На жаль, існує така категорія батьків, які взагалі не говорять по душам зі своїми дітьми. Але дитячі психологи стверджують, що існують чарівні фрази, які потрібно говорити дитині щодня. Перевірено, що прості слова значно поліпшать відносини.

І якщо батьки розуміють, що спілкування є не лише великою розкішшю, але і фундаментом подальшого життя. Як вони ведуть себе, так і дорослі діти будуть спілкуватися згодом з ними.

Все взаємопов'язано: спілкування, навчання, розвиток.

Перш, ніж ми відкриємо завісу і визначимо фрази, які потрібно говорити дитині щодня, поговоримо про силу слова і значення їх для людей. Наприклад критика - вона теж може бути плідною, так і чинити негативний вплив. Як правильно критикувати дитину читайте в наступній статті.

Це можна визначити кількома важливими принципами:

• спілкуючись, діти розвиваються, отримують нову інформацію, навчаються;
• слова беруть участь у формуванні характеру людини;
• незримий зв'язок між словами і психологічним станом дитини існує завжди;
• слова формують світ дитини, який може бути добрим або злим.

Усвідомлюючи, що дорослішання малюка відбувається в оточенні слів, запас яких постійно збільшується, батькам не варто шкодувати добрих слів підтримки і любові для дитини. 

Саме вони допоможуть йому стати добрішими, впевненішими, розумніші і сильніше.

Сила слова та її вплив на характер людини

Хочете, щоб маленький боягуз перетворився в впевнену людину, або плаксивий малюк став розумним не по роках дитиною, тоді зверніть увагу на фрази, які потрібно говорити дитині щодня. Ми визначили сім головних:

• «Я тебе люблю!» Це найголовніші слова, які потрібно не просто говорити, а й підтверджувати справжніми діями: частіше проводити час разом, влаштовувати походи і свята. Любов не замінити подарунками, які швидко набридають.
• «Я вірю в твої сили, я з тобою!» Якщо цю фразу повторювати дитині часто, то він не тільки повірить у свої сили, але і підтримає батьків у важкі моменти. Ці слова діють як бумеранг. Хіба не приємно їх почути від свого маленького чада, коли потрібно швидко знайти рішення?
• «Ніколи не здавайся!» Хороші слова, які не тільки допоможуть розрядити обстановку. Вимовлені в грайливому тоні, вони допоможуть дитині вирішити складну інтелектуальну задачу або перемогти у велопробігу серед однокласників. Так маленькі перемоги готують до великих успіхів у житті. Головне пояснити дитині сенс цих слів. Він обов'язково навчиться ставити цілі, визначати пріоритети і отримувати результати.
• «Який же ти молодець!» Слова підтримки важливі. Саме їх чекають діти від своїх батьків. Але фрази цього порядку повинні бути щирими. Діти відчувають фальш, тому не варто загравати і лестити їм.
• «Помилки - це нормально!» Ми всі вчимося тоді, коли діємо. Пояснюйте частіше дитині, що не потрібно турбуватися з-за деяких помилок, їх можна виправити. Відмінно буде, якщо ви приведете свій особистий приклад, коли ви в його віці теж помилялися. Але нагадуйте це не в хвилини поразки, а коли належить підготовка до важливого змагання або іспиту. Дитина з часом зрозуміє, що кожен успішний чоловік робив помилки. Вони допомагають виховати наполегливість, терпіння, старанність і інші важливі якості.
• «Я підтримую тебе!» Після того, як ви вислухаєте свого малюка, проявіть зацікавленість у його ідеях і плані. Якщо він поділився ними, значить, йому важлива ваша підтримка. Тільки так можна побудувати відносини, повні довіри і взаєморозуміння.
• «Що ти зараз відчуваєш?» Кожен вечір, коли Ви укладаєте своє маленьке диво, говорите йому про свою любов. Запитуйте про почуття, нехай діти навчаться висловлюватись.       

       Наведені фрази, які потрібно говорити дитині щодня, вимовляєте ніжно і дбайливо. Вони допоможуть дітям подолати можливі труднощі і стреси. Пам'ятайте, що атмосфера любові та турботи, створена батьками в дитинстві, як золотий запас, який їм сторицею повернеться з роками. Це і є батьківське щастя!

Музика в житті дитини.
Вплив музики на психічну діяльність дитини.

     Музика володіє сильним психологічним впливом на людину. Вона впливає на стан нервової системи (заспокоює, розслаблює чи, навпаки, розбурхує, збуджує), викликає різні емоційні стани (від умиротворення, спокою та гармонії до неспокою, пригніченості або агресії).

У зв'язку з цим важливо звернути увагу на те, яку музику слухаєте ви і ваші діти. Збуджуюча, гучна музика, що виражає агресивний настрій, позбавляє людину (і дорослого, і дитини) стану врівноваженості, спокою, а при певних умовах (наприклад, на рок-концертах) спонукає до руйнівних дій. Особливо протипоказана така музика при гіперзбудливості, розгальмованим дітям зі слабким контролем, тому що вона підсилює прояви негативних властивостей у поведінці дитини.

     Спокійна музика, що викликає відчуття радості, спокою, любові, здатна гармонізувати емоційний стан як великого, так і маленького слухача, а також розвивати концентрацію уваги.
Музику можна слухати перед сном, щоб допомогти дитині заспокоїтися і розслабитися. Коли дитина ляже в ліжко, увімкніть спокійну, тиху, мелодійну, м'яку музику і попросіть її закрити очі і уявити себе в лісі, на березі моря, в саду або в будь-якому іншому місці, яке викликає в неї позитивні емоції. Зверніть увагу дитини на те, як розслабляється і відпочиває кожна частина її тіла.
   Ще з давніх часів люди помітили, що людський голос і звук взагалі володіють сильним впливом. Так, звук східного духового інструменту Панг вводить змію в стан, подібний гіпнозу. Вібрації людського голосу в одному випадку мають лікувальну дію (що здавна використовувалося народними цілителями), а в іншому - може заподіяти людині шкоди.
    Мова людини є найсильнішим чинником впливу, як на оточуючих, так і на того, хто говорить. Наш внутрішній стан, наші думки, ставлення до світу виявляються в змісті промови, в її інтонаційному забарвленні. А те, що ми говоримо і як це вимовляємо, у свою чергу відкладає відбиток на психологічний стан слухача, впливає на наші стосунки з ним. Наприклад грубий, різкий голос дорослого може викликати у дитини сильний переляк і стан заціпеніння. Постійно роздратований, незадоволений голос породжує у слухача відчуття, що його не люблять і не сприймають як особистість. А відмова в чому-небудь, виголошена спокійним, м'яким, співчуваючим голосом допомагає дитині легше примиритися з незадоволеністю її бажання.

Дитина та музика

   Музика для дитини - світ радісних переживань. Щоб відкрити для неї двері у цей світ,треба розвивати у неї здібності і перш за все музичний слух та емоційний відгук. Інакше музика не виконає своєї виховної функції. Якщо дорослий якомога ближче стискається зі світом дитинства. Якщо вони разом мріють, фантазують, сміються і грають, то діти відчуваючи цю близкість дорослого, відкривають їм свої таємниці, почуття та емоції. Як це прекрасно - знайомити дітей з музикою. Діти дуже люблять слухати.Треба більше і більше співати дітям без музичного супроводу, щоб вони не тільки слухали, але й розуміли, про що ця пісня, вслуховувались у звучання слів та словосполучень.
Музика, як і художнє слово чи картина, повинна стати для дітей способом вираження почутів, настрою, ідей. Слухання музики розвиває інтерес до неї, любов ,розширює кругозір, підвищує музичне сприйняття. Музика для слухання буває вокальною і інструментальною. Це можуть бути пісні виконані батьками, чи музичні твори у грамзапису, аудіо та відео записи. Для кращого запам'ятовування пісні, чи музичного твору, можна асоціювати його з тим, що бачить дитина навкруг себе. Намалювати те, про що вона чула. Дуже гарно запам'ятовують діти пісні з мультфільмів, тому що вони сприймають пісню образно, відносно того чи іншого героя. Батьки повинні вчити дитину любити пісню, насамперед народну пісню, тому що народна пісня має художньо-виховну цілісність.

  Для розвитку ритмічного сприйняття треба користуватись музичними інструментами. Але в домашніх умовах це можуть бути такі предмети: ложки, палички, камінці, капронові пляшечки чи коробочки, які наповнюють крупою, горохом, квасолею. І граючи на такому інструменті, дитина покращує виконання пісні та одержує велике задоволення.

   Для розвитку танцювальних навичок потрібно більше розвивати у дитини потребу в рухах. Давати можливість розвивати танцювальну творчість, щоб дитина одержувала максимум задоволення. Якщо музика визиватиме у вашої дитини позитивні емоції, вона сприйматиме навколишній світ гармонійно і оптимально.

Діти вчаться жити у життя

Якщо дитину постійно критикувати — вона вчиться ненавидіти.

Якщо дитина живе у ворожнечі — вона вчиться агресивності.

Якщо дитину висміюють — вона стає замкнутою.

Якщо дитина зростає у докорах — вона починає жити у почуттях провини.

Якщо дитина зростає у терпимості — вона вчиться сприймати інших.

Якщо дитину підбадьорюють — вона починає вірити в себе.

Якщо дитину хвалять — вона вчиться бути вдячною.

Якщо дитина зростає в чесності — вона вчиться бути справедливою.

Якщо дитина живе у безпеці — вона вчиться вірити людям.

Якщо дитину підтримують — вона вчиться цінувати себе.

Якщо дитина живе у розумінні і доброзичливості — вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

«Як виховати самостійність

 у дітей?»

   Поки у вас маленька дитина, вона не може обійтися без вашої допомоги, а вам так хочеться, щоб вона швидше навчився все робити сама. Але коли наступає цей момент, ви починаєте ще більше турбуватися і розумієте, що проблем у вас стало ще більше.

 Як, виявилося, було набагато простіше вам самим  малюка погодувати, одягти, ніж спостерігати, як він сам самостійно намагається все зробити.

 Якщо ви помітили, що ваша дитина намагається самостійно щось зробити, озбройтеся терпінням і дайте їй можливість проявити себе.

 Як виховати самостійність у дитини? Багато батьків задають таке запитання. Ми вам допоможемо навчити вашого малюка самостійності.

 Часто діти, коли їх годують, намагаються забрати ложку у батьків. Надайте дитині можливість, тобто самому. Навіть якщо ви бачите, що дитина розкидає їжу, не забирайте у нього ложку і в жодному разі не сваріть. Сядьте поруч і їжте разом з вашим малюком. Адже діти повністю намагаються повторювати своїх батьків.

 Щоб навчити дитину одягатися самостійно, купуйте вільний одяг, без всяких застібок і складних підтяжок. А взуття у нього має бути на липучках. Завдяки такому одязі, дитина почне самостійно одягатися.

 Якщо раптом ви бачите, що у дитини не виходить одягнутися, допоможіть йому в цьому. Встаньте в нього за спиною і візьміть його руки в свої. І разом з ним почніть одягатися. Після цього вашому маляті буде легше повторювати ваші рухи рук.

 Для того щоб дитина самостійно прибирав іграшки на місце, ви повинні йому правильно пояснити. Замість звичайного слова прибери іграшки, спробуйте пояснити йому, куди він повинен їх складати. Адже сама дитина відразу не розуміє, що ви від нього хочете. Скажіть дитині, наприклад, щоб жовту машинку він поклав в коробку, а ляльку посадив на полицю. Так дитина, почне поступово, все запам'ятовувати і буде прибирати іграшки самостійно.

 Привчити дитину до ліжечка теж не так вже й складно. Запропонуйте йому самому вибрати постільну білизну. Поставте обов'язково в його кімнаті нічник, адже деякі діти боятися засинати в темряві. Перш ніж вкласти дитину спати, нехай він сам укладе спати свою улюблену іграшку, а після лягати спати сам. На а якщо раптом ваша дитина прийшов вночі до вашої кімнати, не проганяйте його, можливо, йому приснився страшний сон.

 Сподіваємося, що наші поради допоможуть вам правильно виховати в дитині самостійність.

  Виховуємо любов до книги змалечку

     Сучасний стиль життя все більше витісняє книгу на задній план, адже існує багато інших способів отримання інформації. Проте, всі ми розуміємо – книгу нічим не замінити. Вона формує свідомість, інтелект, моральні якості, збагачує словниковий запас. Читаючи, малюк вчиться відрізняти добро і зло, справедливість, чесність і обман. Проте, любов до книги потрібно виховувати, прищеплювати. Діти, особливо у віці до 6 років, є дуже сприйнятливими до навчання, до пізнання всього нового. Тому батькам варто використовувати благодатний ґрунт, засіваючи його знаннями та любов’ю до цих знань.
     Починайте читати дитині з пелюшок, навіть якщо Вам здається, що маля не слухає і нічого не розуміє. Відомо, що тембр і інтонація голосу формують емоційну сферу малюка. Найменшим корисно читати віршики, адже вони мають чудове відчуття віршового ритму. Для занять обирайте яскраві, фактурні книжки-іграшки.
Підтримуйте цю добру традицію і надалі, коли маля підростатиме. Згодом у дитини з’являться запитання: чому сталося так, чи інакше? Намагайтеся завжди відповідати крихітці на її запитання, навіть, якщо вони лунають дуже часто. Обговорюйте з малечею події, про які ви читали, історії і ситуації, які описані в казці чи оповіданні. Хто з героїв вчинив чесно, хто обманював, хто зробив добре, а хто погано? Ці бесіди допоможуть дитині навчитися формувати власне бачення, висловлювати свою думку, глибоко розуміти суть, шукати мораль, тренується пам'ять і логіка.
Звертайте увагу на якість книг, які купуєте дитині. Велику роль відіграють ілюстрації, які допомагають глибше розкрити зміст прочитаного, зрозуміти суть, тому полистайте книгу, яку маєте намір придбати. Часом дитячі книги рясніють суржиком і неграмотним перекладом, слідкуйте не лише за якістю паперу і зовнішнім виглядом книги, а й за наповненням того, що потрапить в руки малечі.
   Дитина навчилася читати самостійно – чудово! Заохочуйте її, пропонуйте нові, цікаві книги, просіть читати для Вас вголос, обговорюйте прочитане, цікавтеся подіями: «Що відбулося з Пеппі сьогодні?», «Як Котигорошку вдалось перемогти Змія?». Важливо, щоб це зацікавлення було щирим!
І не забувайте, найкращим способом виховання є подання доброго прикладу, тому, якщо в сім’ї прийнято читати – дитина, швидше за все, також любитиме і шануватиме книгу.

Забезпечення безпеки дітей вдома і на вулиці

Безпека дітей дошкільного віку.

Щоб дитина росла здоровою і щасливою батьки повинні забезпечити йому розумні заходи, як в будинку, так і на вулиці.

Як забезпечити розумних заходів безпеки вдома і на вулиці?

Профілактика нещасних випадків. Нещасні випадки - поширена причина загибелі дітей; вони складають більшу частину екстрених надходжень до лікарні. А адже більшості випадків могло б і не статися, якби були прийняті заходи по забезпеченню безпеки будинку і додані деякі зусилля для зниження ризику вуличних пригод.

Основні заходи

■ Зберігайте всі ліки і хімікати в місцях, недоступних для дітей.

■ Захистите дитині доступ до всіх видів відкритого вогню.

■ Не допускайте дитини до кухонної плити, коли на ній готується їжа. Намагайтеся готувати їжу на далеких конфорках. Не залишайте гарячу їжу на ближніх конфорках. Закрийте електричні розетки спеціальними кришками.

■ Якщо ви живете в своєму будинку, знизу і зверху прикрийте доступ до сходів.

■Переконайтеся, що ваша дитина не зможе «пограти» з електропобутовими приладами, включити їх.

■ Наклейте картинки на прозорі стекла в дверях, щоб зробити їх більш помітними.

■Гарячі батареї по можливості закрийте ґратами або просто рушником.

■ Зберігайте в закритих приміщеннях садові інструменти.

■ Не залишайте дитину без догляду, коли він купається у ванні.

■ Навчіть дитину правильно переходити дорогу.

■ Перевірте дитячий велосипед і переконайтеся в його справності.

■ Навчіть вашу дитину плавати.

■Забезпечте дитину безпечним і зручним спорядженням для спортивних занять.

■ Стежте за дитиною, коли ви гуляєте на дитячому майданчику. Якщо на гірці багато дітей, контролюйте їх ігри, щоб діти не штовхали один одного. Слідкуйте, щоб дитина не підходив до гойдалок, коли на них катаються, і не дозволяйте дитині бігати з палицею в руках, він може завдати шкоди собі та іншим дітям.

Фізично розвиваємо дитину вдома за допомогою здоров’язберігаючих технологій

Пісок - унікальний природний матеріал, що сприяє розвитку тактильної чутливості, «мануального інтелекту» дитини. Тому перенесення традиційних навчальних і розвивальних завдань у пісочницю дає додатковий ефект. З одного боку, суттєво підвищується мотивація дитини до занять. З іншого — розвиток пізнавальних процесів відбувається інтенсивніше й гармонійніше. А якщо врахувати, що пісок має чудову властивість «заземлювати» негативну психічну енергію, то в процесі навчальної роботи відбувається й гармонізація психоемоційного стану дитини.

Звукотерапія - Усім відомо про лікувальні властивості природних звуків. Особливо корисні вони для людини міської, задавленої урбанізацією, яка на природі отримує величезний заряд енергії, відчуває в собі підйом духовних і фізичних сил, творчого потенціалу. Навіть короткочасне єднання з природою може відволікти людину від важких думок і щоденної метушні. Одна справа — чути гуркотіння машин на виробництві, вищання гальм та гудки авто на вулиці, нестрункий гомін людських голосів у магазині, й зовсім інша — заспокійливі звуки живої природи, невід’ємною частиною якої є сама людина.

Кольоротерапія — це метод зцілення кольором, який нині став дуже популярним. Ще в глибоку давнину люди помітили, що кольори не лише можуть поновлювати душевну рівновагу, вони є серйозним лікувальним фактором за численних психічних та фізичних хвороб. Кольором зцілювали в Єгипті, Китаї, Індії, Персії. Вплив кольору на психіку й тіло людини не припиняв бути актуальною темою й пізніше. Наш мозок, вважають учені, сприймає колір так, як шлунок їжу. І так само, як нам іноді хочеться якої-небудь конкретної їжі, наше тіло час від часу потребує конкретного кольору. При цьому «пілюлі кольору» для людини абсолютно безпечні, тоді як прийом синтетичних ліків може супроводжуватися численними побічними небажаними явищами.

Як навчати дитину бути ввічливою

 Виховання ввічливості в дитини – досить складний процес. Психологи та педагоги тут одностайні: єдиний дієвий підхід – «модельний», тобто такий, що спирається на модель поведінки дорослих, зокрема батьків і педагогів. Варто уважно контролювати ситуації, в яких, за нормами ввічливості, варто проявити вдячність. Якщо в дитини не зразу, або не завжди виходить подякувати, не варто при сторонніх виявляти неповагу до самої дитини, смикаючи її за руку й вимагати сказати «дякую». Ліпше скористатися формою доброзичливої підказки.

Дитині важко пояснити, що є різні рівні вдячності, адекватні тій чи іншій ситуації. Інакше кажучи, треба знати, за що дякувати і як саме. Позаяк є небезпека виростити дитину, яка має низьку самооцінку, невпевнена в собі.

Варто пам’ятати, що за словами фахівців, діти починають дякувати свідомо лише у 6-7 років. До цього потрібно лише занурювати дитину у відчуття вдячності, ознайомлювати з «правилами». І головне – завжди дякувати дитині за її добрі вчинки.

Як навчити дітей розповідати

Багато дітей не можуть чітко і правильно сформулювати свою думку, описати подію, висловити свої емоції. Тому важливо з раннього віку розвивати зв’язне мовлення дитини – спонукати її до спілкування, розповідати про побачене, ділитися своїми враженнями.

            Педагоги та психологи пропонують такі поради щодо того, як навчити дітей розповідати:

• Долучайте дитину до розповідання казки. Проговорюйте речення не до кінця і дайте дитині змогу закінчити думку, доповнивши речення одним чи декількома словами.
• Розпочинайте переказування із невеликих за обсягом текстів із простим сюжетом, наприклад, казок.
• Допомагайте дитині розповідати, ставлячи уточнювальні запитання.
• Не квапте дитину, дайте їй змогу подумати, що вона хоче сказати, пригадати й відтак висловитися.
• Переглядайте разом мультфільми, відвідуйте лялькові вистави. Після перегляду обговорюйте сюжет, пропонуйте дитині описати персонажів – їхню зовнішність, характер. Навчайте дитину виражати свої емоції, а для цього розповідайте їй про свої власні враження від перегляду.
• Використовуйте для мовленнєвої роботи з дитиною сюжетні картини до відомих їй літературних творів. Спочатку разом обговорюйте картину, а відтак попросіть дитину самостійно розповісти про те, що на ній зображено, чи про окремий її фрагмент.
• Навчайте дитину вигадувати сюжетні розповіді, наприклад, про іграшки, персонажів відомих казок, мультфільмів тощо.
• Нагадуйте дитині про певні події з її досвіду та пропонуйте розповісти про них.
• Стежте, щоб дитина говорила повними поширеними реченнями, і відповідно висловлюйтеся самі. Адже діти копіюють мовлення дорослих.

Як навчати дитину бути ввічливою

 Виховання ввічливості в дитини – досить складний процес. Психологи та педагоги тут одностайні: єдиний дієвий підхід – «модельний», тобто такий, що спирається на модель поведінки дорослих, зокрема батьків і педагогів. Варто уважно контролювати ситуації, в яких, за нормами ввічливості, варто проявити вдячність. Якщо в дитини не зразу, або не завжди виходить подякувати, не варто при сторонніх виявляти неповагу до самої дитини, смикаючи її за руку й вимагати сказати «дякую». Ліпше скористатися формою доброзичливої підказки.

Дитині важко пояснити, що є різні рівні вдячності, адекватні тій чи іншій ситуації. Інакше кажучи, треба знати, за що дякувати і як саме. Позаяк є небезпека виростити дитину, яка має низьку самооцінку, невпевнена в собі.

Варто пам’ятати, що за словами фахівців, діти починають дякувати свідомо лише у 6-7 років. До цього потрібно лише занурювати дитину у відчуття вдячності, ознайомлювати з «правилами». І головне – завжди дякувати дитині за її добрі вчинки.

      Найкращий час для оздоровлення дітей – це літо. Літній період – найблагодатніший для фізичного розвитку дітей. Саме влітку такі природні фактори, як сонце, повітря та вода найефективніше впливають на організм дітей та зміцнюють їхнє здоров’я. Вихователі використовують усі можливості природного середовища. Заняття влаштовують у куточках відпочинку, на травичці. Діти полюбляють казкотерапію, пальчикову гімнастику на свіжому повітрі. Тому діяльність дошкільного навчального закладу у літній період спрямовується на організацію змістовного різноманітного буття з метою оздоровлення дітей, забезпечення їхнього відпочинку, закріплення, розширення запасу набутих упродовж навчального року знань через види дитячої діяльності: рухової, ігрової, пізнавальної, художньої тощо.

Оздоровлення в ЗДО

 гімнастика та гімнастка після сну, фізкультурні заняття, фізкомплекси на прогулянці, прогулянки, розваги, спортивні свята. Цим визначається її основна мета і завдання. Влітку проводяться повітряні ванни, сонячні ванни і загартування водою. Повітряні ванни особливо ефективні, якщо вони проводяться в русі. Щоб діти не втомилися вправи великої рухливості повинні чергуватись із спокійними.

Але слід не забувати, що влітку збільшується ризик: перегрівання, сонячних опіків, зниження апетиту в спекотні дні - ми намагаємося уберегти малят від цього.

«Сонце, повітря та вода - наші найкращі друзі!»

Літній період - найблагодатніший для фізичного розвитку дітей. Саме влітку такі природні фактори, як сонце, повітря та вода найефективніше впливають на організм людини, зміцнюють здоров'я та підвищують працездатність. Усі ці фактори використовуються як самостійні заходи загартування дитини.

Організація прогулянок влітку

Ефективним засобом оздоровлення та фізичного виховання дітей є прогулянки, які організовують на ігрових майданчиках, обладнаних для кожної вікової групи.
Це час для розвитку інтересу до рухливих ігор та вправ, частіше вправляти в тих способах та видах основних рухів. Активна діяльність на прогулянці (ігри, фізкультурні комплекси, спортивні розваги, спостереження, трудова діяльність тощо) загартовує дітей, розвиває рухи, формує фізичні якості, підвищує життєвий тонус і сприяє всебічному розвитку. Тому в літній період варто забезпечити максимальну тривалість щоденного перебування дітей на свіжому повітрі.
Прогулянку здійснюють за будь-якої погоди за виключенням тих випадків, коли склалися небезпечні умови для її проведення. Літня прогулянка особливо важлива, тому що зі зменшенням навчального навантаження діти мають більше часу для самостійної діяльності. З'являється можливість пограти в улюблені ігри, використовуючи обладнання майданчиків, виносні іграшки та посібники, проявити свою ініціативу та творчі здібності.
Щоб зробити прогулянку цікавою та змістовною, вихователі ретельно планують її.
Прогулянки розширюють можливості індивідуальної роботи вихователя з дітьми. Малорухливих дітей варто активізувати, залучати до діяльності, яка сприяє розвитку інтересу до рухливих ігор та вправ, частіше вправляти в тих способах виконання рухів, якими дитина володіє гірше. Активних і рухливих дітей слід переключати на діяльність, яка вимагає точності рухів, уваги та стриманості.

Дотримання безпеки на прогулянці

У літку, в спекотні дні, краще організовувати ігри в затіненій зоні, де сонячні промені розсіяні. Діти обов'язково мають бути в головних уборах. Сонячні ванни проводять суворо дозовано під наглядом медичних працівників з урахуванням індивідуальної чутливості дітей до сонця, особливостей стану їхнього здоров'я.

Форми організації роботи з фізично

го виховання влітку:

- ранкова гімнастика;
- фізкультурне заняття;
- рухливі, спортивні ігри та вправи;
- фізкультурні свята та розваги;
- самостійна рухова діяльність дітей.

З боку керівників ЗДО забезпечено належний контроль за організацією оздоровчої та виховної роботи з дітьми, за дотриманням правил охорони життя та здоров’я дітей.